У Москві існує чотири способи сплати податків з доходів від оренди квартири. Ми розглянемо, який із варіантів є найбільш вигідним та зручним для орендодавців.
Багато власників нерухомості продовжують здавати свої квартири в оренду, не турбуючи себе сплатою податків. За даними “Дом.РФ”, 95% ринку довгострокової оренди функціонує в тіньовому секторі, тобто здається неофіційно.
Підвищення податкової грамотності населення та активні дії столичних влад щодо виявлення квартир, які здаються нелегально, можуть сприяти зростанню ринку легалізованої оренди, вважають ріелтори, опитані редакцією «РБК-Нерухомості».
Серед тих, хто здає житло стандарт-класу, лише незначна кількість орендодавців сплачують податки з прибутку від оренди. У сегментах елітного та бізнес-класу ситуація інша: відповідальність за несплату значних сум податків тут набагато серйозніша. Розглянемо способи сплати податків з доходів від оренди квартири та те, який із податкових режимів буде найвигіднішим та найзручнішим для орендодавця.
Здача квартири відповідно до закону
Найм житлових приміщень регулюється главою 35 Цивільного кодексу (ЦК) РФ. Згідно з ЦК РФ, угода найму вважається документом, укладеним у простій письмовій формі та підписаним обома сторонами – орендодавцем і орендарем. Нотаріального посвідчення для договору оренди не потрібно, а реєстрація в Росреєстрі є обов’язковою лише для угод, укладених на термін понад 11 місяців. При складанні договору необхідно вказати паспортні дані обох сторін, адресу житлового приміщення, документи, що підтверджують право власності на квартиру, терміни та порядок оплати.
Окрім Цивільного кодексу, з боку контролюючих органів – Федеральної податкової служби (ФНС) – оренда регулюється Податковим кодексом:
- глава 23, яка стосується податків на доходи фізичних осіб;
- глава 26.2 про ІП на спрощеній системі;
- глава 26.5 про ІП з патентом;
- глава 32 про податок на майно фізичних осіб.
Як виявляють тих, хто здає квартири нелегально
Дільничні виявляють квартири, що здаються без дотримання законодавства, податкові органи залучають власників до відповідальності та стягують податки. Сучасні технології дозволяють фіскальним службам відстежувати фінансові транзакції з високою точністю. Більшість орендних платежів здійснюється через банківські рахунки, що робить їх доступними для аналізу. Якщо податкова служба помітить регулярні надходження, але не знайде їх у деклараціях, це може стати приводом для перевірки. Водночас банківська система є одним із найефективніших інструментів у розпорядженні податкових органів. З 2016 року банки зобов’язані надавати інформацію про відкриття та закриття рахунків фізичних осіб на запит податкових органів. З червня 2018 року цей обов’язок розширився: тепер банки також мають надавати довідки про рух коштів, включаючи рахунки у дорогоцінних
Sourse: realty.rbc.ru
