Попит на заміські будинки в Україні стрімко зростає, кожен третій українець розглядає можливість придбання приватного житла. Більшість обирає компактні таунхауси вартістю до 100 000 доларів (≈4 мільйони гривень), тоді як більші котеджі вартістю від 200 000 до 250 000 доларів продаються не так добре.
Цю інформацію поділився Іван Кудояр, голова правління Спілки консультантів з нерухомості. До 2020 року лише 15-16% українців прагнули жити у приватному будинку.
До початку повномасштабного вторгнення цей показник зріс до 25%. Наразі, за словами Кудояра, він перевищив 35%. «У минулому люди віддавали перевагу квартирам через їхню зручність та близькість до роботи. Зараз, з можливістю віддаленої роботи, життя за містом видається безпечнішим та привабливішим», – уточнює експерт.
Прагнення до особистого простору, єднання з природою, спокою та занепокоєння щодо міських атак спонукають українців проміняти своє багатоповерхове житло на будинок з невеликою земельною ділянкою. Однак, незважаючи на цей зростаючий інтерес, ринок заміської нерухомості не переживає буму.
Такі фактори, як політична нестабільність та загальне уповільнення в будівельному секторі, сприяють цій тенденції. Кудояр стверджує, що «ринок нерухомості стабілізувався», хоча попит на житло за межами міста продовжує зростати. Переважним вибором є таунхауси вартістю менше 100 000 доларів.
«Люди шукають комфортного способу життя серед природи, особистого офісу та місця для барбекю. Однак вони не бажають витрачати більше 100 000–150 000 доларів», – зазначає Кудояр. Типовий покупець шукає житло площею 100–120 кв. м, розташоване на ділянці площею 2–4 акри. Більші будинки площею 200 кв. м і більше, вартістю від 200 000 до 250 000 доларів, продаються не так добре. Це пов’язано не лише з ціною, але й з усвідомленням того, що великі площі не потрібні та пов’язані з високими витратами на обслуговування.
Сучасний будинок має адаптуватися до нових реалій. За словами експерта, приватні будинки все частіше обладнуються укриттями, сонячними панелями та зарядними станціями для електромобілів. Підхід до дизайну також змінився. Молоді покупці, які є основним ринком заміських будинків, «багато подорожують і мають певні естетичні вподобання», що робить нові будинки не лише функціональними, але й візуально привабливими.
Котеджні містечка – ще один популярний варіант. Вони приваблюють тих, хто цінує інфраструктуру, безпеку та зручності на території, такі як магазини чи кафе. «Ця концепція дещо відрізняється і, як правило, дорожча. Однак люди цінують це та готові інвестувати в комфорт», – зазначає Кудояр.
З іншого боку, є й недоліки — будинки в цих комплексах будуються повільно, і нові мешканці можуть роками жити серед будівельного шуму та важкої техніки. Модульні або збірні будинки, популярні в Європі, не отримали широкого визнання в Україні. Це пов'язано не лише з недостатньою знайомістю, а й з технічними обмеженнями.
«Модульні будинки часто розглядаються як тимчасове житло — як літні будиночки чи лазні», — пояснює експерт. Такі будинки зазвичай мають легкі фундаменти, часто на палях, що не відповідає вимогам українського клімату. Наприклад, каналізаційні труби потрібно закопувати глибше 1,2 м, щоб запобігти замерзанню. Модульний будинок не може задовольнити цю вимогу.
Крім того, економія коштів на будівництві мінімальна: якщо традиційний будинок коштує 150 000 доларів, то модульний варіант може коштувати від 130 000 до 140 000 доларів. Таким чином, обґрунтування купівлі «спрощеного» житла майже за ту саму ціну зникає.
Приміська нерухомість продовжує приваблювати інвесторів, особливо ті об'єкти, вартість яких, як очікується, з часом зростатиме, або які будуть використовуватися для здачі в оренду. Однак успіх таких інвестицій залежить від місця розташування, наявної інфраструктури та поточних витрат на утримання.