Президент України Володимир Зеленський завершив укладення знакової угоди зі Сполученими Штатами щодо співпраці в надрокористувальному секторі та створення інвестиційного фонду. Цей документ не потребує внесення змін до Конституції та передбачає рівне управління майбутнім фондом, водночас не визнаючи жодних «боргів» України перед Сполученими Штатами. У майбутньому Україна та Сполучені Штати планують формалізувати ще дві угоди, що стосуються технічних аспектів цієї співпраці.
Йдеться про законопроект № 0309, який Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради 1 травня, одразу після підписання угоди зі Сполученими Штатами.
Згодом, 8 травня, його ратифікував український парламент за підтримки 338 депутатів, досягнувши конституційної більшості.
Розподіл голосів за фракціями був таким:
«Слуга народу» – 210;
«Європейська солідарність» – 23;
«Батьківщина» – 22;
«Платформа за життя та мир» – 18;
«Голос» – 12;
«Відновити Україну» – 12;
«Заради майбутнього» – 10;
«Довіра» – 18;
позафракційні – 13.
Документ був підготовлений до ратифікації за прискореною процедурою та обговорений у сесійній залі за спрощеною процедурою. Примітно, що парламент також включив до порядку денного законопроект № 13256 щодо внесення змін до Бюджетного кодексу, що також пов'язано з виконанням угоди. Основне голосування з цього питання заплановано на після 11 травня.
Перед голосуванням у сесійній залі Комітет з питань міжнародної політики включив до проекту закону про ратифікацію примітку, в якій наголошується на відсутності відповідальності парламенту за зміст двох майбутніх угод. «Цей міжнародний договір, який підлягає ратифікації Верховною Радою, викладено в одному 12-сторінковому документі. Верховна Рада погоджується на те, що вона буде зв'язана виключно цим договором і цим документом. Саме цей договір, відповідно до статті 9 Конституції України, стане «частиною національного законодавства України». Хоча точніше було б називати його «частиною національного законодавства України», оскільки логічно, що міжурядовий договір, укладений за участю уряду, не може замінити законодавчі акти», – уточнив голова Комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко.
У тексті законопроекту також зазначалося, що угода застосовується в межах міжнародно визнаних кордонів України станом на 1991 рік, що включає територіальне море України.
Документ представила депутатам Перший віце-прем'єр-міністр – Міністр економіки Юлія Свириденко. Вона заявила, що угода є рівноправною, гарантує, що право власності та контроль над надрами залишаються за Україною, а ресурси є власністю України. У документі також враховуються прагнення України до вступу до ЄС та пов'язані з цим зобов'язання, зазначила Свириденко.
Згодом ратифікацію схвалив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, який був присутній на засіданні Ради. «Ми зробили значний крок до відродження нашої економіки, зміцнення України та підвищення добробуту наших громадян», – зазначив він, наголосивши, що «угода пропонує Україні численні суттєві можливості»:
залучення стратегічного інвестора з боку США;
залучення інвестицій у найперспективніші сектори економіки;
прискорення відновлення України та отримання сучасних технологій для модернізації країни.
«Водночас, природні ресурси України залишаються під контролем України, і держава не несе жодних боргових зобов’язань. Ми досягли цього безпрецедентного партнерства значною мірою завдяки лідерству президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа. Це знаменує собою історичний момент для наших країн. Ми очікуємо найближчим часом завершити всі технічні домовленості та розпочати новий етап співпраці з нашими американськими партнерами», – запевнив Шмигаль.
Лише основна частина угоди потребувала ратифікації. Дві інші технічні угоди щодо імплементації потрібно лише підписати, без необхідності голосування в парламенті. Як пояснив народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк, ці два документи виглядають так:
1. Договір про командне товариство (щодо створення Фонду):
Залученими сторонами є DFC (американська корпорація) та українське Агентство державно-приватного партнерства (Агентство ДПП).
Ця угода окреслює механізм створення, фінансування та управління Фондом.
Підписання може відбутися одразу після ратифікації міжурядової угоди в українському парламенті, оскільки жодна з угод з боку США не вимагає ратифікації Конгресом.
2. Далі – Угода про створення «Генерального партнера»:
Цей документ стосується формування структури управління Фондом – «Генерального партнера», до складу якого увійдуть три українські та три американські представники. Угода визначатиме правила управління Фондом, конфігурацію прийняття рішень тощо.
«Важливо зазначити, що, найімовірніше, «Генеральним партнером» (ГП) буде компанія, зареєстрована в штаті Делавер (США), яка офіційно стає частиною Фонду, підписавши цю партнерську угоду. Ця компанія діє від імені всього Фонду та відповідає за його управління», – пояснив Железняк.
Водночас, раніше президент Володимир Зеленський запропонував Сполученим Штатам запровадити штрафи для депутатів за будь-яке потенційне перешкоджання виконанню угоди про надра. Президент вважає, що Штати повинні анулювати візи тих, хто не підтримав документ. Ситуація виникла через те, що кілька депутатів вимагали від уряду надати тексти двох майбутніх угод зі Сполученими Штатами до голосування, відмовляючись ратифікувати основний документ без цієї інформації.
