Звичне приставлення дивана до стіни здається логічним кроком, але часто позбавляє кімнату потенціалу справжнього затишку. Дизайнери інтер’єрів та дослідники простору пропонують поглянути на планування свіжим поглядом.
Дослідження сприйняття простору, подібні до тих, що публікуються в Journal of Environmental Psychology, показують, що люди почуваються комфортніше в зонованих приміщеннях. Плаваюча розстановка меблів, включаючи диван, створює зони для спілкування та відпочинку, повідомляє кореспондент Біловини.
Диван, відсунутий від стіни на 20-50 см, миттєво надає кімнаті глибини та об’ємності. Цей простий прийом створює відчуття більшого простору, як зазначають експерти з Академії дизайну інтер’єрів (IIDA) у своїх рекомендаціях щодо роботи з малими площами.
За диваном утворюється цінний простір для вузької консолі, світильника для підлоги, стелажу з книгами або великих кімнатних рослин. Ця «буферна зона» додає шаруватості інтер’єру та нові функціональні точки.
Простір за диваном покращує циркуляцію повітря та розподіл світла у кімнаті. Настінні світильники або торшери, поставлені за диваном, створюють м’яке освітлення фону без різких тіней на обличчях, що сидять.
Диван, не притиснутий до стіни, дозволяє організувати зручнішу та соціально орієнтовану зону для бесіди. Дослідження, проведені в рамках проектів Датського інституту будівельних досліджень (SBi), вказують на важливість легкого зорового контакту та близького розташування тих, хто сидить для комфортного спілкування.
У просторих кімнатах диван може стати природним роздільником простору, відокремлюючи зону вітальні від їдальні або робочого куточка. Його спинка виконує роль м’якого візуального кордону без зведення громіздких перегородок.
Для вузьких кімнат диван, поставлений упоперек, візуально розширює простір, порушуючи витягнуту «трубчасту» форму. Такий прийом, рекомендований дизайнерами Американського товариства дизайнерів інтер’єру (ASID), ефективно бореться з відчуттям коридору.
Навіть у невеликих студіях диван, трохи відсунутий від стіни або розгорнутий до вікна, створює більш затишну та продуману зону відпочинку. Ключовим стає ретельний підбір габаритів меблів та відмова від масивних спинок, що загороджують світло.
Професор архітектури Роберт Вента з Університету Торонто у своїх роботах наголошує на впливі меблевої розстановки на психологічний комфорт. Відчуття «захищеної спини» досягається не стіною, а правильною орієнтацією сидінь та наявністю огляду входу в кімнату.
Спробувати альтернативну розстановку можна без радикальних заходів – просто посуньте диван і поспостерігайте за відчуттями. Часто саме цей експеримент розплющує очі на нові можливості знайомого простору.
Відмова від шаблону «диван біля стіни» відкриває шлях до створення інтер’єру з характером, глибиною та справжнім затишком. Неочевидні схеми розміщення меблів здатні перетворити навіть стандартне приміщення.