Покоління змінилися, інтер’єри теж. Сучасні квартири з розумними системами освітлення, модульними меблями та панорамними вікнами вже й близько не схожі на ті «скромні метри», що масово зводилися за радянської доби.
Але мільйони людей досі живуть у квартирах, де збереглися химерні деталі минулого і вони викликають у молоді не менше питань, ніж захоплення.
Розбираємо з кореспондентом мережевого видання Біловини найдивніші елементи радянських інтер’єрів, які були частиною ідеології, прагматики та архітектурного генія — нехай іноді з нальотом абсурду.
Вікно із туалету на кухню. Так-так, вікно. Справжнє скляне вікно у стіні між кухнею та санвузлом. І якщо ти вперше побачив таке – не лякайся, ти не один. Версій його походження – кілька.
Одна з найгуманістичніших — турбота про здоров’я мешканців, пише дзен-канал “Нотатки дизайнера”. У 30-х роках XX століття санітарні служби боролися із поширенням туберкульозу. Вважалося, що ультрафіолет із вікна на кухні, що проникає у ванну, вбиває хвороботворні бактерії.
Інша теорія – економія. Світло у ванній вдень можна було не включати – його досить проникало з кухні. А ще — провітрювання та боротьба з вологістю, щоб не допустити появи грибка.
Сьогодні таке вікно — скоріше мем. Але колись воно видавалося цілком логічним технічним рішенням.
Шафа під кухонним вікном. Маленька кухня – глобальна проблема радянської забудови. Холодильники тоді були громіздкими і дорогими, не всі вони були в принципі. Альтернатива? Інженерний лайфхак – ніша під вікном.
Ця імпровізована «шафа-холодильник» взимку ставав справжньою паличкою-виручалочкою. Там зберігали банки із маринадами, м’ясо, рибу, молочні продукти. І до весни там все зберігалося бездоганно. До речі, деякі мешканці використовують його і зараз просто утепливши дверцята.
Антресолі на вході. Якщо в тебе ніколи не падала на голову коробка з антресолі під час пошуку новорічних іграшок — ти не жив у хрущовці!
Ці навісні шафи над вхідними дверима – класика радянського побуту. Простору катастрофічно не вистачало, а антресолі були порятунком. Там зберігали «на потім»: зимовий одяг, санки, сервізи «тільки на свято», ялинку та навіть старі підручники.
Для дітей це було таємне сховище скарбів, для дорослих — героїчна спроба вмістити життя 40 квадратних метрів.
Стіни, пофарбовані навпіл. Фарбувати стіну на дві третини в один колір, а верх залишити білим — звучить як дизайнерська фішка, але насправді це був вимушений захід.
Фарба коштувала дорожче ніж побілка. Отже, економія. Білий верх візуально розширював простір, а в разі пожежі лінія поділу допомагала орієнтуватися в задимленій кімнаті.
Школи, дитсадки, комуналки — усі були прикрашені цим «двоколірним» прийомом. Сьогодні це викликає усмішку, а тоді було продуманою системою безпеки.
Незасклений балкон. Сьогодні балкон — майже частина квартири: утеплюють, засклюють, перетворюють на кабінети, лаунж-зони або міні-оранжереї. А ось за радянських часів це було зовсім не так.
Балкони спеціально залишали відкритими:
- для вентиляції та доступу сонячного світла
- з метою безпеки — у разі пожежі через неї можна було евакуюватися
- щоб уникнути обвалення під вагою склопакетів (будівлі будувалися на швидкість, не завжди з міцними перекриттями)
Балкон служив скоріше госпзоною: тут сушили білизну, зберігали картоплю, іноді навіть влаштовували майстерні. Сьогодні такий підхід видається дивним, але в контексті часу дуже логічним.
- Які ручки вибрати для кухонних фасадів: точно не чіплятимуться за одяг
- Чому ваш ремонт затягується: 5 прихованих причин та як їх обійти