Спеціалізований заступник Міністра розвитку громад Сергій Деркач не бере до уваги дані стосовно кандидата на посаду голови Державіаслужби Ігоря Зелінського. Медійні розслідування вказують на можливу загрозу національній безпеці через його минулу діяльність.
Спеціалізований заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач не враховує факти, які, згідно з даними журналістських досліджень, свідчать про те, що колишня робота кандидата на посаду голови Державіаслужби Ігоря Зелінського на керівних постах у цій установі могла нанести збитки національній безпеці та систематично руйнувати транспортну авіацію держави, пише УНН.
Кандидат на посаду голови Державіаслужби
У грудні минулого року стало відомо, що Кабінет міністрів України розглядає Ігоря Зелінського як основного кандидата на крісло голови Державіаслужби. Раніше він працював заступником керівника цього авіарегулятора і був звільнений у лютому минулого року за рішенням віцепремʼєра Олексія Кулеби.
Як повідомляв УНН раніше, представники українського авіаційного ринку характеризують період діяльності Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020–2025 роки), як час постійного та навмисного руйнування транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було більше ніж 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилось тільки два, і ті не придатні до польотів.
Фахівці вказують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (очільника регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці літаки були виключені з українського реєстру та по суті перейшли під контроль росії. У цей період також були прийняті регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для використання Іл-76 в Україні, що безумовно є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років була можливість експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової роботи з їх переоформлення між різними структурами, зокрема Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обов’язки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаційного ринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Проте вже через пів року, в грудні, він змінив свою думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. В результаті використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковано. Крім того, це рішення призвело до простою літаків та додаткових витрат з бюджету на їх утримання, що є матеріальними збитками для держави.
Варто відзначити, що після нелегітимної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка взаємодія з цим російським підприємством заборонена.
Не зважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на основі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. По суті, таким чином він узаконив використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками фахівців, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
На додаток до цього, Зелінський знехтував тим фактом, що в Україні є сертифікована організація, яка може здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, які входять до військово-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
На думку юриста Дмитра Касьяненка, виявлені журналістами факти свідчать про необхідність проведення розслідування правоохоронними органами.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат www.kasyanenko.com.ua Дмитро Касьяненко.
Згідно з його словами, дії колишніх посадовців Державіаслужби можуть бути кваліфіковані за ст. 111-2 КК України (пособництво державі-агресору), якщо буде виявлено умисел та реальну допомогу країні агресору, ст. 364 КК України (зловживання владою), за умови що рішення приймалось всупереч інтересам Державіаслужби, ст. 367 КК України (службова недбалість), якщо посадовці “не перевірили” санкційні обмеження та процедури.
Ігнорування очевидного
Відповідаючи на питання про те, чому Зелінського обрали кандидатом на посаду голови Державіаслужби профільний заступник міністра Сергій Деркач пояснив журналістам, що шукали кращого претендента.
“…Ми сьогодні якраз опрацьовуємо всі кадрові рішення, щоб знайти кращих кандидатів, які в нас мають досвід взагалі роботи в авіації, для того, щоб ми прийняли кращі кадрові рішення”, – пояснив він, додавши, що з самим призначенням далі буде визначатися вже Уряд.
Тож стає зрозуміло, що навіть після публічного розголосу Сергій Деркач продовжує не звертати уваги на минулу діяльність Зелінського в Державіаслужбі, яка явно завдала значної шкоди обороноздатності нашої держави.
Той факт, що кандидатуру Зелінського просуває особисто шеф Деркача – віцепремʼєр Олексій Кулеба дає можливість зробити висновки, що порушення й надалі будуть ігноруватися.
Цікаво, що до роботи в міністерстві Сергій Деркач займав керівні посади у Національному агентстві з питань запобігання корупції, зокрема був заступником керівника апарату та очолював департамент запобігання і виявлення корупції. Саме цей досвід, за логікою державного управління, мав би допомогти йому реагувати на ризики, що напряму стосуються нацбезпеки та обороноздатності та швидко відрізняти лобізм “своїх” від реальних спроб знайти хорошого керівника авіарегулятора.
Однак, у випадку з Ігорем Зелінським цього не сталося. Незважаючи на оприлюднені журналістські матеріали, які ставлять під сумнів рішення та дії посадовця у період його роботи в Державіаслужбі, профільний заступник міністра не ініціював ані службових перевірок, ані розслідувань.
Варто зазначити, УНН звернувся із запитом щодо спроб призначити Зелінського на посаду голови Державіаслужби до премʼєр-міністра Юлії Свириденко, але його перенаправили у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Відповіді редакція поки не отримала.
Крім того, УНН декілька разів звертався за коментарем до самого Зелінського, проте відповіді на запитання ми так і не отримали.