12 січня в Україні вшановують День українського політв’язня, започаткований у 1975 році В’ячеславом Чорноволом. Цей день віддає шану українцям, які зазнали утисків за свої погляди, зокрема в часи репресій 1972 року та нинішньої російської агресії.
Сьогодні, 12 січня, в Україні вшановують День українського політв’язня. Дана традиція була ініційована у 1975 році у Мордовських таборах В’ячеславом Чорноволом, котрий закликав чинити опір утискам та жорстокості радянської влади. З того часу в цей день щорічно згадують українців, що потерпіли за власні політичні переконання та жагу до волі.
Деталі
Саме в цей день, 12 січня 1972 року, після різдвяних вистав, розпочалася чергова хвиля нищення української інтелігенції, яка поклала край руху шістдесятників. У той рік протягом декількох днів у Києві та Львові було затримано Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Леоніда Плюща, Зіновія Антонюка, Івана Дзюбу, В’ячеслава Чорновола, Михайла Осадчого, Івана Геля, Стефанію Шабатуру, Ірину Стасів-Калинець.
Наступна хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року. В цілому ж у 1972-1974 роках було проведено понад тисячу обшуків, заарештовано 193 особи, з них 100 – за антирадянську пропаганду та 27 – за релігійні погляди.
Під час прем’єри фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” 4 вересня 1965 року літературний критик Іван Дзюба зі сцени, аспірант-літературознавець Василь Стус та журналіст В’ячеслав Чорновіл в залі закликали піднятися на знак протесту проти арештів українських інтелектуалів, які відбулися влітку 1965 року. Під листом протесту підписалося 140 осіб.
За прагнення бути вільними кремль карав жорстоко: майже всі отримали 7 років ув’язнення у таборах суворого режиму та 5 років заслання – й виселені за межі України – в мордовію та пермську область росії, потім у Сибір та в Казахстан. Тих, кого режим боявся найбільше, відправили до психіатричних лікарень.
Загалом боротьба радянської влади з дисидентським рухом в Україні розпочалася ще в середині 50-тих років. Активізація національно-культурного життя після смерті Йосипа Сталіна, виникнення руху шістдесятників налякали вище партійне керівництво. Тому Комітет державної безпеки (таємна поліція) працював над тим, щоб придушити дисидентський рух. Лише за період “хрущовської відлиги” – з 1954 до 1964 року, було заарештовано майже 800 людей за так звану “антирадянську діяльність”.
А в 1965-му, з 24 серпня до 4 вересня в Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Феодосії кагебісти заарештували понад 20 представників української інтелігенції. Серед них – брати Михайло та Богдан Горині, Іван Світличний, Святослав Караванський.
Традиція вшанування Дня українського політв’язня була започаткована у 1975 році за ініціативою В’ячеслава Чорновола, котрий закликав чинити опір утискам і жорстокості радянської влади. Ідею підтримала створена у 1976 році Українська гельсінська група, члени якої також досить швидко потрапили під утиски.
Сучасна російська влада наслідує радянські способи боротьби з інакодумцями. Після початку російської агресії проти України у 2014 році на тимчасово окупованих РФ територіях розгорнувся справжній терор проти українців і кримських татар.
Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року росіяни продовжують переслідувати українців на захоплених територіях, здійснювати військові злочини, порушувати права та свободи людини.
Зокрема, станом на січень цього року окупанти незаконно ув’язнили 224 особи у тимчасово окупованому Криму, з них 133 – кримські татари.