Дружина померлого пацієнта одеської приватної лікарні Odrex надала редакції УНН папери, які, за її словами, містять ознаки фальсифікації медичної звітності після кончини чоловіка. Надані папери показують різні варіації однієї маніпуляції та невідповідності в описі наслідків терапії.
Дружина хворого Ігоря Мелая, який відійшов у вічність після терапії в одеській приватній лікарні Odrex, передала редакції УНН матеріали, які, за її твердженням, вказують: відхід з життя чоловіка є не трагічною випадковістю, а результатом рішень лікарів лікарні. Надані жінкою дані – рецензії та внутрішні папери лікарні – висвітлюють нові аспекти історії лікування, що закінчилася кончиною хворого та судовою боротьбою його дружини за правосуддя. Які розбіжності ми помітили в наданій медичній документації, читайте в статті УНН.
Чоловік Ольги Мелай лікувався в одеській приватній лікарні Odrex з діагнозом В-клітинна лімфома. Він вже проходив курс хіміотерапії, коли доктори запропонували встановити підшкірний плевральний порт – для зручнішого введення ліків та зменшення числа пункцій. Зі слів Ольги, процедуру описували як малотравматичну, безпечну та швидку: до 30-45 хвилин під місцевим знеболенням.
Знімок екрана з сайту лікарні “Одрекс”
Перед початком втручання чоловік Ольги Мелай підписав документи, в яких погодився саме на такий формат втручання – під внутрішньовенною анестезією, без застосування штучної вентиляції легенів.
Згода на здійснення конкретного типу знеболювання, документ редакції УНН надала Ольга Мелай
Однак, операція, яка мала тривати не більше 45 хвилин, перетворилася на три години. Саме стільки Ольга Мелай чекала під дверима операційної, без жодних пояснень від “Одрекс”. Коли ж операція завершилася – лікарі повідомили, що “все минуло успішно” і що для пацієнта “починається нове життя”.
Нове життя не почалось
А втім, одразу після операції замість звичайної палати чоловік Ольги Мелай опинився в реанімації у важкому стані. Зі слів Ольги, коли вона вперше побачила чоловіка після здійснення “малотравматичної процедури”, він не дихав самостійно, нирки не працювали, а монітор біля ліжка був чорним – без пульсу та сатурації, лише з температурою тіла близько 33 градусів. Тоді ж лікарі різко змінили тон і попередили, що Ігор Мелай може не пережити ніч. У першу ж добу з грудної клітини пацієнта відкачали п’ять літрів рідини.
“Ми підписали згоду на одне – нам зробили інше”
Основне питання цієї історії – чому стан чоловіка Ольги Мелай різко погіршився після планової “малотравматичної процедури”? Відповідь криється у медичній документації – як випливає з внутрішньолікарняних документів, замість узгодженої внутрішньовенної анестезії, до пацієнта застосували інгаляційну та внутрішньовенну анестезію з штучною вентиляцією легенів.
Рецензія від лікарні “Одрекс”, в якій вказано, що проведення складного типу знеболювання було запланованим, документ редакції УНН надала Ольга Мелай
Згоди на такий вид анестезії, підкреслює Ольга Мелай, ні вона, ні її чоловік не давали. Це підтверджується і платіжними документами: пацієнт оплачував значно простіший анестезіологічний супровід – без загального наркозу та ШВЛ.
Водночас у медичних рецензіях, складених вже після смерті пацієнта, саме цей складний і ризикований вид знеболювання подається як нібито запланований і погоджений, що, за словами вдови, прямо суперечить підписаним згодам і фінансовим документам.
Ольга Мелай – стала вдовою після лікування чоловіка в лікарні “Одрекс”
Планове втручання, яке заднім числом назвали “невідкладним”
Крім питання анестезії, у рецензіях лікарні операцію подано як невідкладну допомогу. Проте, як стверджує Ольга Мелай, реальні обставини лікування вказують на інше – операція була плановою.
Про це, зі слів Ольги Мелай, свідчить відразу декілька обставин: у день операції пацієнту робили передопераційні аналізи, самого плеврального порту не було в наявності в лікарні, його замовляли під конкретну дату, а саме встановлення мало допоміжний, а не життєво необхідний характер. На переконання вдови, це прямо суперечить версії про невідкладну операцію, яка з’явилася у внутрішніх рецензіях лікарні вже після кончини пацієнта.
Порт для хіміотерапії
“Післяопераційний період без ускладнень”
Ще одна суттєва невідповідність стосується опису післяопераційного стану пацієнта. У рецензіях лікарні вказано, що післяопераційний період проходив для пацієнта нібито без наслідків.
Фактично ж, зі слів Ольги Мелай, після операції її чоловік три доби перебував на штучній вентиляції легенів, у нього відмовили нирки, а для підтримки життєвих функцій використовувалися вазопресорні та інші реанімаційні ліки. Водночас ці критичні наслідки або взагалі не зафіксовані в медичній документації, або зведені до загальних формулювань.
Остаточний шок, зі слів Ольги Мелай, настав після отримання виписного епікризу. У документі, який мав би детально зафіксувати перебіг лікування, операція, яка, на переконання вдови, стала фатальною для її чоловіка, описана одним рядком: “Встановлено плевральний порт” – без дати проведення, без імен лікарів-виконавців і без будь-якого опису наслідків.
Зупинка серця
Крім того, Ольга Мелай переконана: під час операції у її чоловіка була зупинка серця. І цей факт, на її думку, “Одрекс” приховав і від родини, і від суду. На це, за її словами, вказує тривале перебування чоловіка в операційній, важкий стан одразу після втручання, показники моніторів у реанімації та різка зміна прогнозів лікарів. Водночас у жодному з офіційних документів лікарні серцеві наслідки не згадуються.
Хіміотерапія після реанімації
Після трьох діб у реанімації стан Ігоря Мелай почав повільно стабілізуватися. Саме в цей момент, стверджує вдова, лікарня вирішила продовжити курс хіміотерапії, попри нещодавній критичний стан. Після чергового введення ліків стан чоловіка різко погіршився, а згодом лікарня відмовилася від подальшого лікування. Пацієнт відійшов у вічність.
“Шанс на ремісію був. Але ця “маленька операція” знищила всі старання”,– говорить Ольга Мелай.
Таким чином, виписний епікриз, який родина отримала на руки після лікування, та внутрішні рецензії лікарні, складені вже після смерті пацієнта, містять різні й подекуди взаємовиключні описи одних і тих самих подій. Зі слів Ольги Мелай, така розбіжність у фіксації ключових етапів лікування може вказувати на фальсифікацію медичної документації лікарнею “Одрекс” та спроби приховати правду.
Рецензії “своїх для своїх”
Окремий масив документів, які викликають питання у вдови – це рецензії та протокол медичної ради Odrex, датовані жовтнем 2025 року, тобто вже після кончини пацієнта. У цих документах лікарня робить висновок, що медична допомога надавалась відповідно до клінічних протоколів, а всі зафіксовані недоліки зводяться до “незначних помилок оформлення”.
Документ редакції УНН надала Ольга Мелай
Водночас саме в цих рецензіях з’являються ключові формулювання, яких немає у виписному епікризі, виданому родині: деталі анестезії, трактування операції як невідкладної та твердження про відсутність наслідків. Зі слів Ольги Мелай, це створює враження, що повна версія подій була сформульована заднім числом – вже після смерті її чоловіка і початку юридичних процесів.
Окремо вдова звертає увагу на те, що всі рецензії підписані лікарями, які перебували або перебувають у професійній взаємодії з лікарнею “Одрекс”. На її переконання, це ставить під сумнів незалежність оцінок і перетворює рецензії не на об’єктивний аналіз лікування, а на виправдання дій лікарні.
Замість висновку
За весь період лікування родина Мелай заплатила лікарні понад 2,5 мільйона гривень, однак для вдови це питання давно перестало бути фінансовим. Йдеться про рішення, ухвалені без згоди пацієнта, про втручання, яке з планового перетворилося на фатальне, і про медичну документацію, в якій ключові етапи лікування або зникають, або змінюються так, аби це було вигідно саме лікарні “Одрекс”.
Наразі історія родини Мелай – предмет кримінального провадження. За даними УНН, кримінальне провадження № 42025163030000200 було відкрито за заявою Ольги Мелай, щодо нав’язаної лікарями лікарні операції та зайвих, на її думку, плевральних пункцій, після яких її чоловік помер. Провадження також розслідується за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України – шахрайство, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.
Сьогодні Ольга Мелай намагається довести в судах те, що, за її словами, так і не було чесно зафіксовано в медичних документах: що смерть її чоловіка була не неминучим наслідком хвороби, а результатом рішень “Одрекс”, які так і не отримали належної правової та медичної оцінки.