Хмельниччина попрощалася з оборонцем, який пожертвував життям, оберігаючи Україну від російської агресії. 17 січня 2026 року в останню путь провели бійця Сергія Кузьомка. Йому виповнилося 28 років. Про це інформує Судилківська селищна рада.
ВІДЕО ДНЯ
«Сергій проходив навчання у професійному училищі міста Острог, отримав фах слюсаря. Згодом працював на будівництвах в Україні та за кордоном. Старанний, сумлінний, надійний, комунікабельний, сповнений задумів і планів на майбутнє юнак навіть не підозрював, що стане на захист держави та відважно оборонятиме рідну землю від жорстокого супротивника, щоб прагнення українців про спокійне, добре та радісне майбутнє втілилися», — зазначено в повідомленні.
У перші дні ворожого вторгнення на нашу державу Сергій разом з товаришами, земляками-добровольцями, став на варті рідної землі. Приєднавшись до лав Національної гвардії України, вже впродовж першого року служби нацгвардійці — на охороні важливих державних об’єктів. Загартовується воля, міць, характер, зростає прагнення якомога швидше визволити наші міста та села від ворожої навали.
28 лютого 2023 року Сергій разом друзями-побратимами вступає до лав «Гвардії наступу» — до 14 бригади оперативного призначення Національної гвардії України «Червона калина». Упродовж 2023−2024 років Сергій бився на Запорізькому напрямку, а з 2024 — початок січня 2026 року — на Покровському напрямку на Донеччині.
РЕКЛАМА
Як артилерист, виконував бойові завдання і як навідник, і як командир знаряддя. На його бойовому рахунку — безліч ліквідованих цілей супротивника. Міцний, рішучий, відважний, безстрашний Воїн завжди в передових лавах на бойових позиціях, відданий товариш. Його шанували за лідерські риси, за неймовірну силу волі та стійкий характер, за міцне плече друга, за підтримку та допомогу тим, хто поруч. За мужність і хоробрість Кузьомка Сергія нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України», нагрудним знаком Командувача Національної гвардії України «За доблесну службу», медаллю «Ветеран війни».
За декілька днів до смертельного поранення Сергій відвідав рідне село — приїжджав на похорон друга, бачився з рідними. Повернувшись на передову, одразу ж взявся до виконання бойових завдань, пов’язаних з захистом Вітчизни. 13 січня 2026 року під час виконання чергового бойового завдання в одному з населених пунктів Покровського району воїн зазнав важкого поранення, несумісного з життям. Стійко витримуючи нестерпний біль тяжкого поранення, боровся за життя з останніх сил. На великий жаль, відважне серце молодого сильного чоловіка не витримало… Проклята війна відібрала у батьків люблячого сина, у дружини — дорогого чоловіка, у сестри — турботливого брата.
Поховали бійця в рідній Великій Медведівці з усіма військовими почестями.
РЕКЛАМА
Раніше «ФАКТИ» писали, що на Курщині загинув батько двох дітей з Чернігівщини Олександр Кириленко.