Керівниця-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва проголосила, що Україна має шанс стати “економічним тигром Європи”, але для цього необхідно позбутися дотацій на електроенергію та опалення. Експерт Юрій Корольчук роз’яснив, що це означатиме для громадян України.
Керівниця-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва 20 січня в кулуарах Давосу висловила думку, що Україна спроможна стати “економічним тигром Європи”, однак для цього мусить активізувати реформи та поступово відмовитися від дотування електроенергії та обігріву. Вона також акцентувала увагу на необхідності більш справедливого розподілу податкового навантаження, усуненні перешкод для приватного сектору, подоланні браку робочої сили та наближенні вступу до ЄС як ключового каталізатора для економічного підйому.
Що це спричинить для українців на ділі і чи наважиться держава в час активної фази воєнних дій зупиняти дотування, УНН обговорили із співзасновником Інституту енергетичних стратегій, фахівцем Юрієм Корольчуком.
Дотації, податки, трудові ресурси: чого саме МВФ вимагає від України після завершення війни
Георгієва говорила про скасування дотацій та електроенергію та опалення в Давосі під час обговорення “Україна: на вістрі майбутнього”, яке організував Фонд Віктора Пінчука в рамках Всесвітнього економічного форуму.
Серед головних невирішених питань країни вона назвала енергетичні та комунальні дотації. Електроенергія та опалення досі частково дотуються, і, за її словами, від цього слід поступово відмовлятися, враховуючи стан державних фінансів. Одночасно, на думку голови МВФ, Україні варто працювати над більш чесним розподілом податкового тягаря, хоч це й непросто.
Крісталіна Георгієва підкріпила тезу прикладом Болгарії: там після краху комунізму ейфорію швидко змінила сувора реальність, а відновлення економіки вимагало складних рішень і жертв.
Окремо посадовиця наголосила, що офіційному Києву необхідно прибирати перепони для розвитку приватного підприємництва.
Найбільш значущими факторами Георгієва назвала безпеку та наявність трудових ресурсів. Більше того: за її словами, під час нещодавньої зустрічі з підприємцями в Києві частина бізнесменів поставила питання доступу до працівників навіть вище за питання безпеки. МВФ, за її словами, готовий допомагати у практичних аспектах: стимулюванні повернення українців додому, зменшенні структурного безробіття та інтеграції ветеранів у ринок праці.
Завершила директорка-розпорядниця МВФ емоційним закликом “повірити в себе як у тигра” і показувати впевненість щодня: уникати внутрішніх розбіжностей і викорінити корупцію. Тоді, на її думку, успіх буде досяжним, хоча шлях буде непростим.
Сигнал від МВФ: дотації як політичний індикатор післявоєнної економіки
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук пояснює: заява директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої про потребу позбутися дотування електроенергії та газу для України прозвучала не як технічна рекомендація, а як чітке політичне послання.
У розумінні Фонду це питання не лише про тарифи, а про перерозподіл бюджетного навантаження, зменшення соціальних витрат і зміну структури підтримки домогосподарств у найближчі роки.
Експерт, коментуючи зміст заяви, відкрито зазначає: слова Георгієвої не прості та мають за собою конкретний посил, причому адресований не лише уряду, а й ширше: владі, уряду, наступному, президенту наступному, про те, що це треба припиняти.
Що саме розуміють під “дотуванням”
Перед тим, як розпочати розмову безпосередньо про ймовірне скасування дотування на енергетичні ресурси в Україні, експерт наголошує.
Головна плутанина в обговоренні про дотації полягає в тому, що в публічному просторі цим терміном називають і адресні житлові субсидії, і пільги, і механізми ПСО та різницю між ринковою ціною і тарифом для населення – каже він.
Юрій Корольчук окреслює базове трактування, яке, на його думку, мала на увазі очільниця МВФ: в першу чергу йдеться про так звану цю різницю в тарифах.
Мова про ситуацію, коли є умовний ринковий тариф, і є тариф для населення, нижчий за нього
– каже він.
Експерт наводить показовий приклад:
Коли є нібито ринковий тариф на газ 12 тисяч гривень і той тариф, який платить українець 8 тисяч гривень. Відповідно, оця різниця 4 тисячі гривень, їх “Нафтогаз України” й оплачує
– пояснює Корольчук.
Подібну логіку, за його словами, застосовують й до електроенергії:
Є нібито якась реальна ціна, вища, а є ота пільгова ціна
– розрізняє Корольчук.
Перехресне дотування: масштаби зменшились, але питання не зникло
Важливий момент: навіть якщо дотування зменшилося в порівнянні з довоєнними періодами, це не означає, що МВФ перестане тиснути на Україну з цього приводу.
Експерт у розмові з УНН нагадує, що 10 – 15 років тому перехресне дотування становило близько 4 млрд доларів по ринку в Україні. Нині ж, за його оцінкою, обсяг менший: йдеться про максимум 2 млрд доларів.
Окремо Корольчук наголошує, що у внутрішньому розумінні МВФ дотування може охоплювати ширший пакет: у тому числі також і субсидії, і пільги та адресні житлові субсидії.
Європейський парадокс: їм дозволено, нам – ні
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук стверджує: в Європі уряди мають право надавати своїм громадянам пільги і дотації. Але в Україні це має всі шанси не спрацювати.
Для ілюстрації він наводить приклад Франції.
У них 30 млрд євро пішло на дотації для ринку електроенергії та газу.Крім того, приблизно 10 млрд євро пішло на населення
– ілюструє ситуацію Корольчук.
Ще один яскравий кейс, який він згадує, це приклад Польщі.
У них є вугільний сектор дуже великий і Європа їх “тисне”. А поляки стоять до останнього, при цьому дотують цю вугільну галузь і дають підтримку домогосподарствам, які опалюють житло вугіллям
– каже експерт у галузі енергетики.
У підсумку Корольчук руйнує поширений міф про так званий “чистий ринок”
Немає цієї ринкової ціни, про яку нам часто говорять. Ну, немає
– підкреслює він.
На що МВФ реально тиснутиме: ПСО, пільги, коло отримувачів
З погляду експерта, тиск Фонду буде спрямований у дві сторони:
- Перша – це згортання перехресного дотування (різниці між тарифом і ринком).
- Друга – скорочення кількості отримувачів субсидій і пільг. Юрій Корольчук прямо прогнозує:
МВФ буде тиснути, щоб відмовлялися від перехресного дотування та скорочували далі отримувачів пільг і отримувачів субсидій. У цьому контексті він актуалізує досвід 2015 – 2016 років, коли 7,5 мільйонів домогосподарств отримували субсидії, після чого кількість одержувачів поступово зменшували
– каже він.
Втім, післявоєнна соціальна дійсність, за оцінкою співрозмовника УНН, може працювати у зворотному напрямку. Юрій Корольчук припускає, що навіть якщо зараз 3,5 мільйони українців отримують субсидії і пільги, то через кілька років додасться ще мільйонів 2 людей, які потребуватимуть подібної підтримки. Причина – збільшення кількості ветеранів та людей з інвалідністю. Тому, на його думку, урізання дотування для нашої країни неминуче.
Найжорсткіша частина прогнозу експерта стосується саме військових і ветеранів. Юрій Корольчук називає це прямим змістом заяви Георгієвої.
Це посил стосовно військових… ветеранів, інвалідів. Це питання буде жорстко актуалізуватися однозначно
– підкреслює експерт у галузі енергетики.
Фіскальний ефект: коли легше кошторису, але соціальна проблема не зникає
На питання про реальний бюджетний ефект співрозмовник УНН відповідає обережно.
Мені важко сказати. Однак визнає це буде менше навантаження на бюджет
– каже він.
За його логікою, вивільнені кошти держава зможе перенаправляти на інші потреби. Водночас він наголошує на ризику соціальної напруги.
Проблема соціального ніколи не зникне, а в разі урізання підтримки може породити армію тих, хто стоятиме в черзі за соціальними продуктами – ділиться побоюваннями співзасновник Інституту енергетичних стратегій.
І тут з’являється ще один неприємний для держави нюанс: навіть якщо в Європі є відповідальний бізнес та фонди, то в Україні джерела фінансування соціальної підтримки обмежені, а волонтерські фонди не можуть замінити державу в довгій перспективі.
Деградація і відсутність відбудови як “вузьке місце” енергосектору
Окремо Юрій Корольчук у розмові торкається того, що тарифна дискусія відбувається на тлі деградації енергосистеми через удари рф. Експерт описує ситуацію як втрату здатності до регенерації. Адже система фактично деградувала та вже не буде такою, як була до війни.
Його прогноз щодо межі відновлення звучить песимістично.
У кращому випадку десь на відсотків 70 потрібно сподіватися на відновлення, не більше. При цьому проблема не лише у війні, а й у фінансуванні. Просто взагалі навіть не дають гроші на це
– ділиться своїм поглядом на проблему експерт.
Чи вирішать тарифи проблему інвестицій у енергосектор
Юрій Корольчук, занурюючись у проблему тарифів та дотування, визнає: тарифи на тепло і воду занижені й мають бути вищими.
Але щодо електроенергії звучить складніша позиція. Експерт наводить приклад розрахунку для атомної генерації.
Чинний тариф становить 4 гривні 32 копійки, а собівартість – гривень 50. І цього вистачає, щоб утримувати свою компанію
– каже він.
Питання інше: в інвестиціях і розвитку. Експерт переконаний: якщо компанія хоче будувати нові блоки, тоді тариф має бути вищим. Але тут Юрій Корольчук робить принципове застереження: підвищення тарифів під обіцянки відремонтовувати енергосистему нереалістичні.
Зараз, якщо збиратимуть, гроші, це буде брехня. Ніхто в світі коштом тарифів нічого ніколи не будував. Це завжди інвестиції. Тариф, за цією логікою, може повертати вкладення поступово, але не замінює стартового капіталу
– наголошує експерт.
Щоб продемонструвати, як в Україні працюють ринкові механізми, співзасновник Інституту енергетичних стратегій згадує “зелений тариф”, який, на його думку, мав би бути заморожений на час війни.
Далі він пропонує перевірку реальністю: виробники мали б вийти на ринок і спробувати продати електроенергію в умовах ринку, де у пікові сонячні години ціна може різко падати. Цей пасаж у коментарі звучить як критика подвійних стандартів у регулюванні: грошей немає, але на зелений тариф гроші є.
Тарифна тема як іспит на зрілість держави
Юрій Корольчук підкреслює: заява Георгієвої, якщо читати її через призму озвучених аргументів, стає частиною майбутнього великого торгу: між фіскальною дисципліною та соціальною стабільністю, між вимогами кредиторів і реаліями суспільства, яке виходитиме з війни з іншою структурою ризиків і вразливості.
Скорочення дотування у трактуванні МВФ, ймовірно, буде не одноразовим рішенням, а тривалим процесом зі скороченням перехресних механізмів і переглядом пільг. Проблема в тому, що соціальне не зникає за наказом кредитора, а деградована енергосистема не відновлюється сама по собі.
Україні доведеться одночасно шукати інвестиції в інфраструктуру, перезбирати соціальну підтримку і витримувати зовнішній тиск.
Контекст
Зауважимо, що в межах EFF уряд брав на себе зобов’язання підготувати дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану, з обмеженим у часі планом впровадження вже після його скасування.
Ця дорожня карта є частиною Плану ЄС – Україна і включає реформу спецобов’язків (ПСО), поступове підвищення тарифів або зміну методології тарифоутворення, механізми розв’язання боргової проблеми, а також комплексний захист найбільш вразливих домогосподарств. Окремо МВФ в середині 2025 року вказував, що тарифи на газ і електроенергію для населення покривають приблизно половину ринкової ціни.
Наприкінці минулого року Україна та МВФ також досягли домовленості на рівні персоналу (SLA) щодо нової 4-річної програми. За словами директорки з комунікацій МВФ Джулії Козак, розгляд цієї програми радою директорів теоретично можливий у лютому цього року.