Київ відчуває нестійке енергопостачання та загрози для обігріву; стратегічні об’єкти функціонують за допомогою генераторів, проте житлові квартали позбавлені запевнень. Місто одержує підтримку від іноземних партнерів, але лишаються труднощі з інфраструктурою та підготовкою до зимового періоду.
Київ переживає зиму в умовах нестабільного постачання електроенергії та нерівномірних загроз для обігріву: місто утримує важливі об’єкти на генераторах і пересувних теплових установках, однак для житлових секторів гарантії безперервності відсутні. Найбільш уразливі аспекти – трансформаторна інфраструктура, залежність висоток від насосів і стан внутрішньобудинкових мереж, а також перешкоди, що затримують розгортання децентралізованого виробництва.
З початку року російські війська здійснюють потужні ракетно-дронові атаки по Києву, метою яких є зруйнування енергосистеми столиці та унеможливлення життя в мегаполісі принаймні в холодний період року.
Тільки після одного такого нападу 24 січня, згідно з інформацією від мера Києва Віталія Кличка, приблизно 6 тисяч багатоповерхових будинків залишилися без опалення.
Більшість з них ті, які вже двічі під’єднали або намагалися під’єднати до теплопостачання після обстрілів 9-го та 20- січня. Також проблеми з водопостачанням на лівому березі та частково на правому
– уточнив Кличко.
За його словами, найскладніша обстановка склалася для мешканців мікрорайону Троєщина.
Аналітик і фахівець Олексій Кущ, коментуючи ситуацію в столиці, наголошує прямо: локально на Позняках (житловий масив у Дарницькому районі столиці, — ред.) з електроенергією та обігрівом складається критична ситуація. Причому по різних типах забудови.
Наприклад, будинок на (вулиці, — ред.)Пчілки 2, в який влітку (влучив БПЛА, — ред.). У цьому будинку і ще в деяких навколо (найбільш тривалі, — ред.) відключення. Будинок фактично замерзає і всім все одно
– зазначає він.
У соціальних мережах кияни також скаржаться на важкі побутові умови. У деяких будинках по декілька діб відсутнє світло. Проблеми з водопостачанням, тому що через відсутність електроенергії насоси не доставляють воду у висотки. У квартирах містян — низькі температури, оскільки не функціонує опалення. У поєднанні з морозами останніх двох тижнів це спричинило те, що в будинках почали лопатися труби та радіатори. Житло людей затоплює водою.
Столиці намагаються допомогти:
- від Польщі місту передали 130 генераторів, загальною потужністю 2 376 кВт. Кошти на техніку збирали польські волонтери. За 10 днів поляки зібрали 8 млн злотих (близько 2 млн євро);
- бельгійське федеральне агентство розвитку “Enabel” передало 22 пересувні котельні та три генератори (на Київ, Одесу і Фастів) потужністю 200 та 40 кВт;
- чеська організація Post Bellum також придбала для потреб міста генератор. А ГО Bevar Ukraine (Данія) передала промислові джерела безперебійного живлення (100 та 80 кВт) і генератор 22 кВт для столичної лікарні.
Крім того, в прокуратурі Києва зараз триває 12 кримінальних проваджень, у рамках яких, зокрема, перевіряють, наскільки належно в місті забезпечували захист об’єктів критичної інфраструктури.
Зокрема, слідче управління ГУ Нацполіції в Києві під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури розслідує провадження, відкрите 15 січня 2026 року за ч. 2 ст. 367 КК України. Воно стосується можливої службової недбалості посадових осіб виконавчого органу Київради (КМДА), її структурних підрозділів і підпорядкованих підприємств у 2022–2025 роках під час підготовки роботи та захисту критичної інфраструктури столиці, зокрема під час проведення публічних закупівель. Мета цих дій мала полягати в протидії негативним наслідкам пошкоджень критичних об’єктів в умовах повномасштабної агресії РФ.
Окремо Печерське управління поліції під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури Києва розслідує ще одне провадження (також від 15 січня 2026 року) за ч. 4 ст. 191 КК України. У ньому йдеться про ймовірне завищення вартості закупівлі когенераційних установок і робіт з їх підключення, які у 2024–2025 роках проводили комунальні підприємства зі сфери управління КМДА.
Також ще у 10 провадженнях, які ведуть територіальні підрозділи поліції під керівництвом окружних прокуратур, перевіряють дії посадовців комунальних підприємств, керуючих компаній та районних у Києві держадміністрацій щодо підготовки до зими. Йдеться, зокрема, про утримання доріг і тротуарів в осінньо-зимовий період 2025–2026 років та готовність міста до тривалих відключень електроенергії й теплопостачання.
УНН розбиралися разом із експертом чи допоможе все це врятувати Київ та з якими проблемами зіткнуться містяни у найближчому майбутньому.
Тепло на межі, світло — на паузі: з чим кияни входять у завершення зими
Директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко, який дав редакції ексклюзивний коментар, заявляє: ризики для тепла та електрики визначаються не тільки комфортом, а й базовою життєздатністю міста.
Ситуація вкрай критична, адже основні джерела тепла працюють не на повну потужність, а тривалість відключень електроенергії збільшується
– говорить він.
Найбільш гостра проблема для міста зараз — це теплопостачання. За словами співрозмовника, УНН, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, функціонують далеко не на повну силу. Саме це формує головну лінію напруженості: “половина Києва забезпечена теплопостачанням, половина в дуже ризикованій зоні, якщо м’яко висловлюватися”.
Проте одночасно Київ намагається покладатися на наявні резервні джерела. Олександр Сергієнко нагадує:
“У (місті, – ред.) приблизно 180 котелень, в них 12 районного масштабу потужністю понад 80 мегаватт, а також численні котельні при школах, при заводах, при певних підприємствах. Зокрема, й медичних. У лікарнях багато таких котелень є, щоб (вони, — ред.) були незалежні від міста”.
Окремий засіб подолання кризи – мобільні рішення.
Київ, як стверджує експерт, має 69 пересувних теплових станцій, які можна підключати в те місце, де в цьому виникає потреба.
Він наводить приклад оперативного підсилення після ударів.
10-го числа, наприклад, після атаки 9-го, вже наступного дня Київ підключив 13 мобільних теплових котелень… на трошки менше 12 лікарень. Тобто опорні київські лікарні забезпечені теплом
– пояснює Сергієнко.
Електрика на межі відповідальності держави та оператора мереж
Висновок щодо поточної ситуації директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” робить категоричний.
Ми всі бачимо, що ситуація також критична. Дуже великі проміжки, коли немає світла, і скорочуються проміжки, коли це світло є
– акцентує Сергієнко.
Проте місту вдалося задовольнити частину потреб критичної інфраструктури.
У нас понад 1100 різної потужності генераторів, які забезпечують роботу критичних інфраструктурних об’єктів. Наприклад, лікарні, школи і все таке інше
– пояснює експерт.
Але тут же наголошує, що існує межа витримки для резервних потужностей.
Для забезпечення роботи тролейбусної чи трамвайної мережі, а тим паче метрополітену, такої електроенергії може не вистачати, бо генератори “не розраховані на таку потужність, яка необхідна для функціонального метро
– каже Олександр Сергієнко.
Водночас, обговорюючи електропостачання Києва, експерт розподіляє відповідальність між рівнями влади та компаніями.
Він прямо підкреслює:
“Що стосується електропостачання, це цілковита відповідальність центральної влади”.
Зі слів Олександра Сергієнка, постачанням електроенергії до столиці займається державна компанія “Укренерго”, а на рівні розподілу в місті — місцева компанія ДТЕК – Київські електромережі.
Багатоповерхівки у блекауті: у чому слабкі місця столичного житлового сектору
Найбільш поширені побутові наслідки блекаутів у багатоквартирних будинках — перерви з водопостачанням. Експерт пояснює їх механізм:
Якщо вимикається електрика, то можуть не функціонувати всі насосні станції для подачі води. Особливо вразливі висотки: будинків, які мають понад 10 поверхів, встановлюються додаткові групи насосів. Якщо немає електрики, то ці насоси не можуть працювати
– роз’яснює Сергієнко.
Окремий блок — готовність до екстрених ситуацій будинків, де мешканці створили ОСББ і вкладали кошти в автономність. Співрозмовник УНН описує міські програми як такі, що діяли ще до війни, і каже, що місто компенсувало ОСББ придбання генераторів, накопичувачів енергії, сонячних панелей.
Про фінансовий стимул також говорить відкрито:
“Це програма 70 на 30: місто компенсує 70% витрат. Такі проєкти реалізували за останні роки 4,5 тисячі”.
Окрема лінія ризиків — технічний стан будинкових мереж. Експерт стверджує, що в інженерії не буває магічної поломки з нізвідки.
Будь-яка інженерна система потребує постійного нагляду і постійного технічного обслуговування. Але саме масові підключення додаткових приладів можуть зробити старі проблеми критичними. Коли люди масово почнуть підключати електрообігрівачі, ця стара проводка може просто не витримувати
– каже Сергієнко.
Далі він деталізує, що спрацьовуватимуть захисні автомати, або ж можуть ламатися інші технічні елементи. Висновок робить простий: будь-які старі проблеми можуть стати критичними і грати там фатальну роль.
Чому Київ виявився вразливим для атак зс рф
В оцінці підготовки столиці до атак Олександр Сергієнко зосереджується на трансформаторній інфраструктурі. Він називає її ключовою ланкою, без якої навіть працююча станція не дає результату.
“Станція виробляє електроенергію, але для того, щоб її подати в мережу, треба, щоб працювали трансформатори. Якщо їх вивести з ладу, станція взагалі працювати не може”.
Далі від експерта лунає критика на адресу урядових структур:
“На жаль, Уряд, Міненерго, не забезпечили надійного захисту цих трансформаторних груп. Йдеться і про слабкість “другого рівня” захисту. На початок цього сезону було захищено лише половину цих трансформаторних груп”, — констатує директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.
Проблема, за його словами, стосується і трансформаторів у розподільчих мережах. Експерт наводить масштаб: оператори мають понад три з половиною тисячі трансформаторів. І додає:
“Міненерго відверто говорить, що вони не спроможні забезпечити захист і, ймовірно, це має бути функція ДТЕК”.
Але, за його оцінкою, у приватного гравця немає стимулу вкладатися.
Для них це зайві кошти витрачати, які вони не хочуть витрачати на цей захист
– констатує Сергієнко.
У підсумку він формулює тезу про розрив у якості підготовки локаційно.
Місцеві влади, вони краще готувалися, більш підготовлені, а центральна влада не виконала своїх обов’язків
– переконаний експерт.
Чи могла врятувати Київ альтернативна генерація і чому цього не сталося
Ще один напрямок, який міг би зменшити вразливість у блекаути, – розвиток малої та середньої приватної генерації з можливістю віддавати електроенергію в мережу.
Олександр Сергієнко висловлює таку думку:
“Центральна влада провалила створення альтернативної системи електрогенерації, коли приватний власник може придбати собі потужний генератор, підключитися до мережі й віддавати в мережу електрику”
Ключовий бар’єр — складність процедур і економіка підключення.
Це доволі складна бюрократична процедура. І ДТЕК, як монополіст не зацікавлений в появі конкурентів… вони вставляють палки в колеса
– переконує Сергієнко.
Серед конкретних цифр називає авансові платежі:
“Щоб ввести 1 МВт потужності, треба заплатити лише авансовий внесок 5 тисяч євро, а витрати на під’єднання можуть бути ще вищими: і 10 тисяч бути за 1 МВт”.
На його думку, регулятор міг би встановити жорсткіші “стелі” для таких платежів, але цього не зроблено, а оператори мереж не зацікавлені в появі нових конкурентних джерел у системі.
У практичному вимірі ситуація така: місто забезпечує критичні об’єкти генераторами та мобільними тепловими рішеннями, але побутові ризики для житлових секторів залишаються високими насамперед через залежність від електрики (вода, ліфти, опалення в частині будинків) і через технічний стан внутрішніх мереж.
Для киян це означає дві речі.
По-перше, готовність будинку (ОСББ, наявність резервного живлення, стан електрощитових) може бути не менш важливою, ніж графік відключень у районі.
По-друге, системні рішення — захист енергетичної інфраструктури та нормальні правила підключення розподіленої генерації — залишаються критичною умовою, без якої місто й надалі житиме в режимі “латання” наслідків, а не зниження ризиків.