30 січня – релігійний празник Собор Трьох Святителів: суть, минуле та звичаї

Віруючі східного обряду 30 січня вшановують Собор Трьох Святителів – день пам’яті Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоустого. Це свято було встановлено на підставі однакової поваги до трьох видатних церковних діячів.

30 січня - церковне свято Собор Трьох Святих: його значення, історія та традиції

Фото: pixabay

30 січня православні християни відзначають Собор Трьох Святителів – день вшанування пам’яті Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоустого. Це святкування було введено як символ рівності трьох поважних отців Церкви, котрі зробили вагомий внесок у розвиток християнського віровчення. Більш докладно про витоки, зміст та звичаї цього дня, розповість УНН.

Виникнення та значення урочистості

Собор Трьох Святителів бере свій початок в XI-XII століттях, за часів правління візантійського імператора Олексія I Комніна. У ті часи в Константинополі між вірянами відбувалися дискусії – кого із трьох святих отців вважати найголовнішим. Тоді, згідно з церковними переказами, святому Іоанну Мавроподу, митрополиту Євхаїтському, у сновидінні з’явилися усі троє святителів: Василь Великий, Іоанн Златоуст і Григорій Богослов, які сповістили священнослужителю, що вони всі троє однакові перед Богом. Після цього було встановлено загальний день їхнього пошанування – 30 січня, який залишився дотепер.

Хто такі Три Святі

Василь Великий з’явився на світ у забезпеченій та побожній сім’ї у місті Кесарія Каппадокійська. З юних років він відрізнявся схильністю до навчання та цікавістю до знань, що дало йому можливість отримати освіту в найкращих тогочасних школах.

Ставши архієпископом Кесарії, Василь Великий зарекомендував себе як оборонець християнської віри, обдарований проповідник та реформатор богослужіння. Він піклувався про сиріт і незаможних, впорядковував чернече життя та зробив вагомий внесок у розвиток літургії. Саме завдяки цим заслугам Церква надала йому титул Великого. Його пам’ять також шанують 1 січня.

Григорій Богослов походив з Каппадокії і був близьким товаришем Василія Великого. Його батько, який був єпископом, висвятив Григорія на священника, а пізніше він став єпископом Сазіми та архієпископом Константинополя.

Григорій прославився як один з найкращих промовців свого часу. Його проповіді вважають прикладами ораторського мистецтва. Саме він особливо акцентував на вченні про Святу Трійцю, яке поклав в основу християнської догматики. За глибину богословської думки отримав почесне ім’я Богослова.

Іоан Золотоустий походив з Антіохії та був молодшим за Василія і Григорія приблизно на 20 років. Завдяки своїм ораторським талантам і глибоким знанням Святого Письма він швидко завоював авторитет серед вірян. Пізніше Іоан став архієпископом Константинополя. Його промови приваблювали великі групи людей, оскільки він зрозуміло пояснював тексти Старого й Нового Завітів. За силу і чарівність слова його назвали Золотоустим. До наших часів збереглося приблизно 800 його проповідей, а його праці були знані на території сучасної України ще у княжі часи.

Звичаї та заборони у день святкування

У день Собору Трьох Святителів віруючі відвідують храм, звертаються в молитвах до святих та проводять час у колі рідних. У цей день прийнято просити заступництва для воїнів, зцілення для недужих, підтримки для вдів та сиріт.

Разом з тим у свято не радять сваритися, лихословити, розповсюджувати чутки чи виконувати складну фізичну працю. Згідно з народними повір’ями, також не слід прясти, ходити в ліс або одягати червоний одяг.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *