За допомогою онлайн-платформи “СтопТиск” підприємствам повернули майже 32 мільйони гривень та завершили 8 кримінальних справ. З початку вересня 2025 року було зареєстровано 177 заяв щодо тиску з боку правоохоронних органів.
Термін “тиск на бізнес” охоплює декілька аспектів: це і тиск з боку регуляторної та фіскальної систем, і неправомірний вплив з боку правоохоронних органів. Якщо до перманентних змін у законодавстві, трансформацій в підходах до оподаткування та звітності український бізнес певною мірою адаптувався, то зловживання з боку правоохоронних структур нерідко стають реально гострою проблемою, що може заблокувати діяльність.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко взявся за розв’язання саме цієї проблеми, оскільки він неодноразово зустрічався з представниками бізнесу ще на попередній посаді – очільника Державної податкової служби, і він розумів, “що турбує” українського підприємця.
Таким чином, у вересні 2025 року було запущено портал “СтопТиск” – засіб прямого діалогу бізнесу з прокуратурою у випадках можливого пресингу з боку правоохоронних та контролюючих органів. За декілька місяців функціонування на платформу надійшли сотні звернень, частина з яких завершилась для підприємців поверненням власності, грошових коштів і припиненням кримінальних розслідувань. Про результати функціонування порталу, реакцію правоохоронних органів на широкомасштабний перегляд справ та межі дозволеного використання “СтопТиску” читайте в інтерв’ю заступниці начальника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– З вересня 2025 року функціонує портал “СтопТиск”, через який представники бізнесу можуть безпосередньо подавати скарги на тиск з боку правоохоронців. Скільки вже надійшло подібних заяв?
За даними на 5 лютого 2026 року, через портал “СтопТиск” було отримано 177 повідомлень від представників підприємницької діяльності щодо ймовірного неправомірного тиску з боку правоохоронних та контролюючих структур. Вже невдовзі після запуску платформи кількість звернень стала поступово зростати, що може свідчити як про збільшення поінформованості підприємців про існування порталу, так і про зростання довіри підприємницької спільноти до прокуратури як інституції, здатної реагувати на випадки незаконного втручання у господарську діяльність.
– Яка кількість цих скарг вже оброблена? Які отримані результати?
З усієї кількості звернень, поданих через портал “СтопТиск”, 169 повідомлень вже були розглянуті працівниками прокуратури. За підсумками перевірок у 36 випадках було виявлено підстави для вжиття заходів та здійснено відповідні дії, що дало змогу оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях було забезпечено ухвалення рішень згідно зі ст. 284 КПК України.
В окремих ситуаціях ми навіть одержували листи з висловленням вдячності за виконану роботу, публікації у соціальних мережах. Це засвідчує значущість роботи порталу “СтопТиск” для підприємництва.
При цьому, у 133 випадках підстави для реагування були відсутні. Це пояснюється здебільшого тим, що надані заявниками відомості не отримали підтвердження або не було виявлено ознак незаконного тиску. Інші повідомлення наразі обробляються – вони піддаються ретельній перевірці з метою забезпечення неупередженого і всебічного розгляду.
– Ви згадуєте про відновлення прав суб’єктів. Чи було можливо на практиці відновити їхні майнові права, зокрема забезпечити повернення грошових коштів, конфіскованих під час обшуків?
Так, завдяки здійсненим діям власникам було повернуто грошові кошти, вилучені в ході обшуків, в різній валюті на сумарну суму, що в перерахунку на гривні становить майже 32 мільйони. Крім цього, заявникам повернули сільськогосподарську техніку, обладнання для виробництва тютюнових виробів, комп’ютерну техніку, мобільні пристрої, флеш-накопичувачі та інше.
– Чи піддаються перевірці дії правоохоронців?
У 3 випадках було внесено відомості до ЄРДР за фактами можливих неправомірних дій співробітників правоохоронних органів, хід досудового слідства у яких знаходиться під контролем у керівників обласних прокуратур.
– На що найчастіше нарікають підприємці?
Аналіз звернень, поданих через портал “СтопТиск”, свідчить про систематичні проблеми у взаємодії окремих правоохоронних органів з підприємницьким сектором, що потребують посиленого прокурорського реагування. Найчастіше підприємці скаржаться на процесуальні порушення в ході досудового розслідування, наприклад, при проведенні обшуків, невиконання судових ухвал про повернення вилученого майна, необґрунтоване затягування досудового розслідування.
Прокуратура систематично контролює дотримання законності, забезпечує відповідність заходів забезпечення кримінального провадження, робить кроки для відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також здійснюється нагляд за виконанням судових рішень.
– А який саме правоохоронний орган найчастіше стає об’єктом критики з боку бізнесу?
Найбільша кількість звернень стосується діяльності Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних та податкових органів. Органи прокуратури посилюють контроль та реагують на кожен сигнал про неналежний нагляд, підвищуючи дієвість захисту прав підприємництва.
– Чи спостерігається певна залежність між напрямком, галуззю або масштабом підприємництва – хто найчастіше піддається тиску?
– Незважаючи на відсутність офіційного обліку звернень за розміром або сферою бізнесу, аналіз існуючих кейсів дозволяє визначити деякі закономірності. Найчастіше про тиск повідомляють представники середнього та великого бізнесу, що пояснюється значними фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть стати об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих органів. Особливо уразливими є компанії у сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі товарами, що підлягають акцизу.
Органи прокуратури оперативно реагують на кожен сигнал про порушення прав підприємців та вживають всіх передбачених законодавством заходів для запобігання неправомірному втручанню у діяльність підприємств.
– Про які найбільш значущі кейси з тих кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете розповісти?
– Серед найбільш резонансних кримінальних проваджень, які було припинено після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна згадати кейси щодо низки великих та середніх підприємств, в яких було виявлено відсутність складу злочину або належної доказової бази. Зокрема, це справи, що стосуються ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих ситуаціях після повторної перевірки матеріалів досудових розслідувань було прийнято рішення про їх закриття, скасування арештів та повернення вилученого майна, що стало наочним прикладом результативності механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів підприємницької діяльності.
– Чи намагаються, скажімо так, ті представники бізнесу, щодо яких є ймовірні підстави для проведення розслідування, скористатися такою відкритістю з боку органів прокуратури з метою закриття справи без негативних для себе наслідків?
Так, на жаль, трапляються ситуації, коли певні представники бізнесу намагаються скористатися відкритістю органів прокуратури як засобом вплинути на хід кримінального провадження або уникнути потенційної відповідальності. Такі звернення інколи мають на меті створення інформаційного пресингу на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
Водночас позиція прокуратури залишається незмінною: реагування відбувається виключно за наявності підтверджених фактів неправомірного тиску, а портал не розглядається як механізм звільнення від кримінальної відповідальності чи інструмент для закриття справ без юридичних підстав.
– Чи є якісь типові ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто можна почути, що справи розглядаються роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Тривалий розгляд кримінальних проваджень судами сам по собі не є свідченням того, що справа є сфабрикованою, штучною або необґрунтованою. Згідно з кримінальним процесуальним законодавством України, судовий розгляд повинен відбуватися у розумні терміни. Водночас поняття “розумного строку” є оціночним і залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, потреби у проведенні експертиз, допиті великої кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
На практиці тривалість судового розгляду часто викликана об’єктивними та процесуальними факторами, насамперед значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Дійсно, існують випадки, коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що виявляється у систематичному поданні необґрунтованих клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Отже, сама по собі тривалість судового розгляду не може розглядатися як доказ сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється перш за все на основі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з огляду на його тривалість.
– Якою була загалом реакція правоохоронних органів на ініціативу щодо ревізії справ з метою виявлення тиску на підприємництво, якщо говорити про непублічну площину? Чи чинили слідчі органи перешкоди? Можливо, ви можете навести якісь конкретні приклади?
– Реакція всіх органів на ініціативу перевірки кримінальних проваджень на предмет можливого тиску на підприємницьку діяльність була конструктивною, професійною та спрямованою на досягнення результату. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань та Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень та дотримання прав суб’єктів господарювання.
За результатами цієї роботи було припинено кримінальні провадження, у яких було недостатньо підстав для продовження розслідування, а також вирішено питання щодо тимчасово вилученого майна та речових доказів. У той же час, провадження, що мали належну доказову базу, були передані до судових органів.
Слідчі підрозділи були додатково орієнтовані на застосування обдуманих, пропорційних та мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів підприємців та необхідності недопущення надмірного втручання у господарську діяльність. Прокуратура, зі свого боку, забезпечує безперервний процесуальний нагляд та контроль за дотриманням законності, що підвищує якість прийнятих рішень.