Правоохоронні органи все ще використовуються для упередженого тиску на бізнес, проте більшість суддів усвідомлюють, коли справа має замовний характер. Екс-суддя Олександр Ситников поділився інформацією про те, як ідентифікувати тиск на підприємництво та про те, як реагують судді.
Правоохоронні органи продовжують бути інструментом у замовному переслідуванні та зловмисному впливі на бізнес, ситуація залишається незмінною. У той же час, за його словами, судді завжди розрізняють, коли справа носить упереджений характер. Таку думку в унікальному коментарі УНН озвучив суддя Вищого адміністративного суду у відставці, юрист Олександр Ситников.
Механізм незаконного заволодіння бізнесом працював і продовжує працювати. І в тих випадках, коли це потрібно, ці справи не доходять до судового розгляду. Вони залишаються невирішеними роками
– підкреслив Олександр Ситников.
За його словами, переважна більшість суддів усвідомлює, коли кримінальна справа має ознаки упередженості, проте відповідь на це може бути різноманітною.
Я б сказав, що майже кожен суддя, а точніше, більшість суддів відчувають, коли справа сфабрикована. Проте реакція кожного судді на це відрізняється. Хтось розуміє це і карає тих людей (ініціаторів незаконного переслідування – ред.). Хтось може брати участь у цій схемі, і таке теж трапляється
– пояснив колишній суддя.
Він навів приклад зі своєї практики, коли, будучи адвокатом, оскаржував арешт власності юридичної особи, яка фактично не мала жодного відношення до кримінального розслідування. За словами Ситникова, слідчий суддя пояснила накладення арешту великим обсягом роботи і тим, що “не помітила” відсутності зв’язку компанії зі справою. “Але тут завжди є два варіанти: або дійсно не помітила, або навмисно не хотіла помічати”, – зазначив юрист.
На думку колишнього судді, правоохоронні органи часто не мають бажання передавати сфабриковані кримінальні провадження до суду, оскільки усвідомлюють їх слабкість і те, що вони будуть розвалені в суді стороною захисту.
Слід зазначити, що в умовах воєнного стану затягування розслідувань стає ще більш ефективним засобом тиску, оскільки справи можуть тривалий час залишатися без руху, створюючи постійний тиск на підприємницьку діяльність.
Ключові ознаки упереджених справ
Голова Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Нев’ядомський у коментарі УНН розповів про основні риси упередженого кримінального провадження. Найважливішою з них є акцент слідства не на зборі доказів, а на тиску на бізнес.
Для цього слідчі використовують такі інструменти, як арешти обладнання та техніки, що призводить до зупинки діяльності компанії.
Особливу увагу юрист звернув на практику частих викликів співробітників на допити, які використовуються для психологічного впливу та створення обстановки постійної напруженості всередині компанії, а також навмисне затягування слідства.
Досвідчений юрист зможе визначити, чи є справа сфабрикованою. Головні ознаки: акцент слідчих на здійсненні тиску, а не на зборі доказів; накладення арештів та обрання запобіжного заходу як самоціль, припинення підприємницької діяльності шляхом вилучення обладнання, комп’ютерів (замість копіювання інформації), часті виклики працівників на допити для посилення напруги, поширення інформації про кримінальне провадження через залежні ЗМІ, зволікання у справі (якомога довше не передавати справу до суду, щоб не передавати контроль за нею суду), відсутність вручення підозри (це не запускає строки розслідування, а у воєнний час справа під підозрою може тривати невизначений термін)
– зазначив Нев’ядомський.
Справи проти групи авіакомпаній “Константа” як приклад упередженого переслідування
Такі роз’яснення колишніх судей дозволяють зробити висновок, що низка ідентичних справ, які розслідують правоохоронні органи щодо групи авіакомпаній “Константа”, є нічим іншим, як упередженим переслідуванням.
Як повідомляв раніше УНН, в кінці 2022 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження №12022000000001276 щодо групи авіаційних компаній, зокрема – “Авіакомпанії Константа”. Формально слідство стосується нібито допомоги державі-агресору та незаконного заволодіння майном. Справа була відкрита за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського, якого пов’язують з компанією “Українські вертольоти”.
У заяві він розповів про “теорію змови”, спрямовану нібито на послаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіаційної галузі, зокрема ДП “Антонов”, яке, до речі, залишається у державній власності. Водночас, за майже чотири роки слідства жодних фактів, які б підтверджували ці твердження, не було встановлено.
Незважаючи на те, що злочини за статтею 111-2 ККУ підпадають під юрисдикцію СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Паралельно слідчі ініціювали масштабні обшуки, вилучення техніки та блокування рахунків компаній, що фактично зупинило господарську діяльність і призвело до зриву угод, в тому числі й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Як зазначили судді, блокування роботи підприємств без об’єктивних причин – це одна з основних ознак упередженого переслідування та зловмисного впливу на бізнес.
Впевненості додає і те, що це не єдине кримінальне провадження, яке розслідує СБУ щодо групи компаній “Константа”. Служба безпеки, а також Державне бюро розслідувань вже вивчали аналогічні справи проти цих підприємств, відкриті за заявами вже згаданої ГО “Рада ветеранів АТО”. Тоді складу злочину правоохоронні органи не виявили, і кримінальні провадження були закриті.
Крім того, за даними УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній “Константа”.
Представники підприємств підкреслюють, що всі іноземні партнери, зокрема в ОАЕ, з якими вони співпрацюють, проходили суворий міжнародний комплаєнс і жоден державний банк не зафіксував підозрілих фінансових операцій.
Слід зазначити, що ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій та некомерційних організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, зокрема з країн НАТО. Компанія є одним з провідних операторів літаків “Антонов” та експлуатує найбільший парк Ан-26, що робить її важливою частиною українського авіаційного потенціалу. На підприємстві створено повний цикл технічного обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН та має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, отже, відповідає найвищим міжнародним стандартам. Авіакомпанії групи регулярно проходять перевірки та аудити ООН в рамках процедур відбору та контролю за підрядниками, що додатково підтверджує відповідність вимогам прозорості.
Інші підприємства, що входять до групи компаній, мають статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану, наданий Державною авіаційною службою України. Крім того, вони мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, який надало Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Аналіз історії переслідування групи авіакомпаній “Константа” і сукупність виявлених фактів дозволяють розглядати згадані кримінальні провадження як такі, що мають ознаки саме упередженого переслідування із залученням правоохоронних органів. Багаторічне слідство без доведених фактів, зміна підслідності, паралельні обшуки та арешти, попереднє закриття аналогічних справ іншими слідчими – усе це формує системну картину, а не випадковий збіг обставин.
Особливого значення цій ситуації надає специфіка діяльності компаній, а саме виконання міжнародних гуманітарних угод, співпраця з державами-партнерами, виконання оборонних замовлень. Блокування роботи критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, які, серед іншого, також займаються авіабудуванням, має наслідки не лише для окремого бізнесу, а й для обороноздатності, міжнародної репутації та виконання Україною зовнішніх зобов’язань.
В результаті, проблема виходить за рамки окремого випадку. Йдеться про баланс між повноваженнями правоохоронних органів і гарантіями захисту підприємницької діяльності. Якщо кримінальний процес використовується як засіб конкурентної боротьби або адміністративного впливу, це підриває довіру до правоохоронної та судової системи в цілому. В умовах війни така практика створює додаткові ризики для економічної стійкості держави і, очевидно, потребує негайної інституційної реакції.