Фахівці застерігають про імовірну загрозу російського нападу на Бортницьку станцію аерування, що може викликати збій функціонування каналізаційної системи, шкоду навколишньому середовищу та збільшення небезпеки епідеміологічного характеру в Києві. Інших варіантів на сьогодні немає, і припинення діяльності станції потягне за собою системний параліч для столиці.
Нещодавно у мас-медіа та соцмережах були опубліковані застереження щодо ймовірної загрози від російських військових для Бортницької станції аерації (БСА), яка забезпечує очищення каналізаційних вод Києва та частини населених пунктів області. У разі її припинення роботи, столиця може зіштовхнутися з порушенням функціонування каналізаційної мережі, забрудненням довкілля та посиленням санітарно-епідеміологічних ризиків, застерігають фахівці.
Чи перетвориться можлива ракетно-дронова атака на БСА на “каналізаційний крах” для столиці та екологічну кризу для всієї Київської області, з’ясовували журналісти УНН.
Удар по Бортницькій станції аерації: яка інформація з’явилася у соцмережах
Декілька днів тому певна кількість Telegram-каналів написала про те, що росія нібито планує напад на Бортницьку станцію аерації — головні каналізаційні очисні об’єкти Києва, що розміщені в однойменному мікрорайоні на півдні столиці.
І можливий удар по ній означатиме не лише локальні перебої, а гуманітарну та екологічну скруту на державному рівні.
Столична станція аерації: що про неї необхідно знати
Бортницька станція аерації (БСА) — унікальний міський комплекс повної біологічної очистки каналізаційних вод Києва та частини агломерації. Її проєктна потужність — 1,8 млн м³/добу (3 блоки по 600 тис.), але фактичний обсяг надходження останніми роками менший: 0,6–0,9 млн м³/добу (в середньому приблизно 0,75 млн).
Окрім Києва, БСА обслуговує ряд населених пунктів і територіальних громад, зокрема Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Коцюбинське та передмістя на півдні й заході столиці.
Короткочасне відключення електроенергії на кілька годин зменшує результативність очищення, збільшує ризик аварійних викидів у пікові години й може викликати неприємні запахи; після поновлення живлення робота нормалізується за 12–48 годин. Тривале знеструмлення на добу або більше змушує обмежувати режими, збільшує ймовірність потрапляння недостатньо очищених стоків у Дніпро та може призвести до обмежень водопостачання, підтоплень і санітарних небезпек.
Фізичні ушкодження насосно-колекторної інфраструктури або блоків очистки зменшують потужність і погіршують якість викидів, спричиняючи локальні переповнення. Найгірший варіант — аварія на мулових полях з розливом осаду та забруднених вод, що загрожує масштабним і тривалим забрудненням і можливими обмеженнями водопостачання.
Чому саме Бортницька станція — надзвичайно важлива точка для всього мегаполісу й чому замінити її тимчасовими заходами на зразок біотуалетів зараз неможливо, УНН ексклюзивно поспілкувався з головою Спілки споживачів комунальних послуг Олегом Попенком.
Бортницька станція як “точка відмови” для Києва
Основна думка експерта така: Київ фактично не має альтернативної системи поводження зі стоками. Якщо станція припиняє функціонувати, місто отримує параліч не локально, а відразу системно: житловий фонд, бізнес, лікарні, торгівля, будь-які об’єкти, де є каналізація, будуть заблоковані.
“Фактично місто на 80 – 90% стане нежиттєздатним. Неможливо буде проживати в багатоквартирних будинках, тому що фактично не буде в місті працювати каналізація. Це призведе практично до повного колапсу в місті
– прогнозує експерт.
І роз’яснює: критична інфраструктура працює до тих пір, поки є резервування — дублювання потужностей, обхідні шляхи, альтернативні джерела енергії. У випадку Бортничів резервного скидання немає. А отже, будь-який критичний збій створює ланцюгову реакцію, що стане початком комунального та екологічного краху.
Чому немає альтернативи Бортничам і чому питання не можна вирішити швидко
На питання, чому в місті немає іншої станції такого масштабу, експерт відповідає:
“Складно збудувати таку ж станцію аерації в місті. Тобто це не ситуація про “поставили модуль і запустили”.
І на це існують дві причини. Перша – інженерна. Така інфраструктура проєктується десятиліттями, прив’язана до колекторів, рельєфу, логістики стоків, земельних рішень. Друга — управлінська: резервування коштує грошей вже зараз, а вигоду дає відкладену в часі. Тому часто програє проєктам, від яких можна отримати вигоду в режимі реального часу.
Пошкодження столичної станції аерації: екологічний вимір інциденту
Олег Попенко визнає, що точні наслідки такої атаки зс рф важко передбачити, але оцінка масштабу однозначна: вони будуть катастрофічними.
Насамперед через те, що наповнення каналізаційних труб у такому разі або залишається в системі, або виходить назовні, або потрапляє у водойми. І будь-який з цих варіантів означає забруднення, яке потім довго й дорого ліквідовувати. І мегаполіс без очищення швидко зануриться у санітарну кризу.
Окремо експерт наголошує на факторі енергозабезпечення.
Не забуваємо, що у нас величезні відключення, резервних джерел живлення немає. І прокачувати навіть каналізацію ми не зможемо
– застерігає голова Спілки споживачів комунальних послуг.
Тобто ризик не тільки в самому ударі по об’єкту, а й у будь-якій ситуації, де система втрачає живлення та керованість.
Епідеміологічні ризики: від харчових отруєнь до епідемії холери
Найбільш вразливі ризики, які “потягне” за собою ушкодження БСА, знаходяться у сфері санітарно-епідеміологічній. Співрозмовник УНН відсилає за деталями до медиків і Держпродспоживслужби, але головний висновок формулює чітко:
“Будь-які вірусні хвороби … захворюваність на них збільшиться в десятки разів. Це будуть всі хвороби, пов’язані, тому числі, й з холерною паличкою. Ми говоримо (про те, — ред.), що дуже велика вірогідність, що в Києві буде епідемія”.
Чому біотуалети і вигрібні ями не врятують киян, якщо зупиниться станція аерації
Після блекаутів і зимових аварій у Києві вже звучали ідеї “польових рішень” проблеми: біотуалети, вигрібні ями, мобільні комплекси. Але лег Попенко різко критикує такі ініціативи як малоефективні.
Насамперед користі не буде від вигрібних ям.
Тому що будь-яка вигідна яма — це відразу спалах захворюваності. Ніяка вигідна яма не рятує
– переконує експерт.
По-друге, мобільні санітарні рішення мають дуже малу пропускну здатність: одна точка (так званий “біотуалет”) пристосована для користування до 40 – 50 людьми. Якщо врахувати, що в столиці наразі постійно й тимчасово мешкає 3–3,5 мільйони людей, таке рішення ніяк не врятує від комунального краху, якщо припинить роботу БСА. Тобто біотуалети можуть бути локальним тимчасовим заходом, але не здатні повноцінно замінити міську каналізаційну систему.
Бортницька станція аерації залишається надзвичайно важливим об’єктом для функціонування каналізаційної системи Києва та очищення каналізаційних вод. У разі її ушкодження або припинення діяльності місто може зіштовхнутися з масштабними перебоями у водовідведенні, забрудненням навколишнього середовища та посиленням санітарно-епідеміологічних ризиків. Адже швидко замінити потужності станції альтернативними рішеннями неможливо, а тимчасові заходи можуть мати лише обмежений ефект.
Нагадаємо, Київ стикається з нестійким електропостачанням та небезпеками для тепла; критичні об’єкти працюють на генераторах, але житлові райони не мають гарантій. Місто отримує допомогу від міжнародних партнерів, але залишаються проблеми з інфраструктурою та підготовкою до зими.