У приватних лікарнях з високими цінниками відвідувачі купують не тільки комфорт та новітні технології – вони здобувають відчуття захищеності. Коли трапляється біда, родини нерідко опиняються у багаторічній битві за правду. Три гучні випадки лікарських трагедій демонструють, яким непростим буває шлях від кончини пацієнта до судового рішення.
За значними сумами в приватних лікарнях як правило криється не лише зручність та прогресивне лікування, а надія пацієнта на те, що тут його життя у цілковитій безпеці. Коли трапляється непоправне лихо, справжнє обличчя лікарні демонструє спроможність взяти на себе відповідальність за можливі помилки. На жаль, часто замість щирості родичі померлих, в один із найтяжчих моментів життя, стикаються з війною лікарні за свій імідж. Про те чи має український пацієнт дійсний захист та як на трагедії у власних стінах реагують приватні медзаклади, читайте в статті УНН.
Приватна медицина в Україні протягом останніх років стала ознакою комфорту і передових технологій. Обираючи приватні медустанови, пацієнти покладаються на безпеку, професійність та першокласний сервіс. Разом з тим пацієнти свідомо згодні на високі рахунки, адже ціна медичних послуг сприймається, як виправдане вкладення у здоровʼя та спокій душі.
Однак навіть у найсучасніших лікарнях стаються критичні випадки. У такі моменти найголовнішим випробуванням для лікарні стає її здатність відповідати за недоліки, а не ховатися за рекламними кампаніями. Однак, відповідальну позицію в таких ситуаціях обирають не всі.
Справа про кончину Аднана Ківана перетворилась у “Справу Odrex”
Кончина засновника Kadorr Group Аднана Ківана у жовтні 2024 року в стінах одеської лікарні Odrex стала поворотною точкою для репутації установи. Засновник імперії Kadorr Group, людина, чий достаток дозволяв обрати кращих лікарів світу, довірив своє здоров’я одеському Odrex. Адже саме в цій лікарні він лікувався протягом останніх років, саме в цій лікарні працює лікар бізнесмена Віталій Русаков. Якому, за інформацією журналістки Зої Казанжі Анднан Ківан подарував квартиру з ремонтом та новеньке авто Lexus на весілля. Проте, як свідчать матеріали кримінальної справи, статус бізнесмена та постійного клієнта клініки не став оберегом від того, що слідство називає лікарською халатністю.
Кончина Аднана Ківана стала початком гучного кримінального процесу, який триває і сьогодні. На лаві підсудних опинилися “зірки” Odrex: завідувач відділення хірургії Віталій Русаков та лікар-онколог Марина Бєлоцерківська (яка вже звільнилась з клініки). За інформацією слідства, попри онкологічний діагноз Аднана Ківана, причиною смерті став сепсис. Лікарська експертиза вказує на ряд можливих помилок: нехтування симптомів запалення, відсутність призначення необхідної антибіотикотерапії після операції та проведення хіміотерапії, яка на той час була прямо протипоказана пацієнту.
Поки лікарі перебувають під нічним домашнім арештом, захист, здається, обрав тактику виснаження суду. Засідання скасовуються через неявку адвокатів лікарів. Паралельно з цим, Odrex розгорнула велику інформаційну кампанію: замість визнання помилок та внутрішнього розслідування, клініка зосередилася на судових позовах проти медіа та намаганнях відбілити ім’я.
Проте реакція суспільства не забарилася: після того, як справа про смерть Аднана Ківана зазвучала голосніше, люди, які теж втратили близьких після лікування в Odrex та ті, кому пощастило вижити – почали публічно говорити про свій досвід. Крім того, гучна справа про смерть Аднана Ківана стала останньою надією на справедливість для багатьох родин, які роками судяться з Odrex через кончину своїх рідних в клініці.
На тлі загальноукраїнського розголосу, люди обʼєдналися в рух StopOdrex, створили власний сайт (який вже тричі блокувався через скарги Odrex) та Telegram-канал. На цих платформах люди, які вважають себе жертвами лікування в скандальній клініці анонімно розповідають власні історії та історії своїх померлих родичів, обмінюються новинами про перебіг власних кримінальних справ проти Odrex та лікарів клініки і підтримують один одного.
Фатальна помилка у лікарні “Малі”: смерть 7-річного хлопчика під час лікування зубів
У березні 2025 року звичайний візит до стоматолога для київської родини закінчився бідою. Батьки привели 7-річного сина на лікування зубів під загальною анестезією – послугу, яку лікарня рекламувала як безпечний і зручний “медикаментозний сон” для дітей.
Під час процедури стан хлопчика раптово погіршився. Серце зупинилося прямо у стоматологічному кріслі. У лікарні розпочали реанімаційні заходи, згодом дитину госпіталізували. Лікарі констатували глибоку кому. Через декілька днів хлопчик помер у реанімації лікарні Охматдит, не приходячи до тями.
Правоохоронці відкрили кримінальну справу за фактом неналежного виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило смерть дитини. Лікарці-анестезіологу повідомлено про підозру. За інформацією слідства, під час анестезії було застосовано препарат, який мав протипоказання з огляду на стан здоров’я хлопчика. Саме це, як вважають правоохоронці, і стало причиною гострої серцевої недостатності.
МОЗ після перевірки медичного закладу анулював видану їм ліцензію. Станом на сьогодні розслідування триває. Про передачу справи до суду офіційно не повідомлялося.
Ця історія знову порушила складне питання: наскільки безпечними є процедури під загальною анестезією в амбулаторних умовах і чи достатній контроль існує за їх проведенням у приватних лікарнях. Для батьків це – непоправна трагедія. Для системи охорони здоров’я – випробування на здатність чесно розібратися і дати відповідь, що саме пішло не так та хто понесе відповідальність за смерть 7-річного хлопчика.
Смерть немовляти в “Лелеці”: справа, яка завершилась максимальним вироком для медика
Трагедія, що сталася у травні 2020 року в елітному київському пологовому будинку “Лелека”, перетворилася на один із найвідоміших процесів у сфері приватної акушерської допомоги. Пологи Лідії Косогової, яка всю вагітність довіряла професіоналізму лікарів цього закладу, закінчилися фатально: її донька Віра народилася з тяжким ураженням центральної нервової системи і померла після 55 днів боротьби за життя.
За матеріалами слідства, причиною трагедії стало зволікання. Лікар акушер-гінеколог Микола Коваленко невірно оцінив показники моніторингу серцебиття плода (КТГ). Коли прилади вже сигналізували про критичний стан дитини, рішення про терміновий кесарів розтин було ухвалене надто пізно. Судова експертиза підтвердила прямий причинно-наслідковий зв’язок: саме ці втрачені хвилини призвели до незворотної гіпоксії мозку немовляти.
Родина загиблої дитини зіткнулася не тільки з болем втрати, а й із викликами медичної системи. Лідія Косогова заявляла, що після трагедії комунікація з “Лелекою” фактично припинилася, а доступ до електронної медичної документації родині обмежили.
Керівництво закладу натомість називало звинувачення “інформаційною атакою”, наполягаючи на тому, що дії медиків відповідали протоколам.
Судовий розгляд справи тривав більше двох років. Попри те, що обвинувачений акушер-гінеколог не визнав своєї провини, Миколу Коваленка було засуджено до найвищого покарання за статтею (1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником) – три роки позбавлення волі. Крім того, суд зобов’язав клініку виплатити понад 1,1 млн грн моральної шкоди родині.
Замість висновку
Різні міста, різні лікарні, різні медичні напрямки: від складної онкохірургії до стоматології чи довгоочікуваних пологів. Але всі ці історії об’єднує трагічний сюжет: смерть, підозра у лікарській халатності й довгі роки боротьби за правду.
Кожна справа має свої обставини, проте наслідки дуже схожі. Замість швидкого і прозорого встановлення відповідальності – затягнуті процеси, експертизи, процедурні перешкоди. Родини, які втратили близьких, змушені роками відстоювати право на справедливість.
У підсумку, ці історії розкривають проблему ширшу, ніж окремі помилки конкретних лікарів, вони ставлять питання до всієї медичної системи, особливо в частині захисту прав пацієнтів і реальної невідворотності відповідальності за лікарську халатність.