Збройний конфлікт невблаганно корегує людські життєписи. Він відбирає найдорожче — життя тих, хто тільки-но починав жити, у кого були задуми, плани, почуття та хто був підтримкою для близьких. Він лишає мовчання в оселях і сум у душах, що не зменшується з плином часу. 19 березня Макарівська громада з великою скорботою та туга прощалася з Євгеном Новіченком. Молодим захисником, відкритою людиною та чистою душею, що назавжди залишиться у спогадах тих, хто його знав і цінував, інформує Макарівський історико-краєзнавчий музей.
ВІДЕО ДНЯ
«Євген після завершення навчання у школі вступив до Немішаївського фахового коледжу НУБіП України, де здобув диплом за фахом «електрик». Він був доброзичливою, щирою та веселою людиною. Завжди приходив допомогти тим, хто цього потребував, підтримував рідних та товаришів у скрутні часи. Вмів адекватно оцінювати власні сили, серйозно ставився до завдань і завжди доводив розпочате до завершення. Його вдачу відрізняли старанність та наполегливість. З дитинства хотів розвиватися, мав значний талант до електрики, цікавився автомобілями. Усе, за що брався, виконував самостійно — з нічого створював технічні вироби, майстрував, удосконалював.
Особливе місце в його долі посідали і молодші сестри. Він дуже їх кохав, захищав і завжди був поряд", — зазначено в жалобному повідомленні.
У 2024 році Євген став на охорону територіальної єдності та незалежності України. Солдат служив розвідником-санітаром 4-ї розвідувальної групи спеціального призначення 71-ї окремої єгерської бригади. 29 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Веселий Гай Донецької області, Євген Новіченко пропав безвісти.
РЕКЛАМА
Сім’я плекала надію на диво — на його повернення живим. Кожен день був сповнений хвилюванням, вірою і молитвами. Але, на великий жаль, дива не трапилось.
12 березня 2026 року на основі ухвали про ідентифікацію було з’ясовано, що солдат Євген Новіченко поліг у бою 29 листопада 2024 року. Євгена Новіченка поховали на Алеї Слави на цвинтарі в Макарові.
Раніше «ФАКТИ» інформували про смерть на війні майстра лозоплетіння, який вмів трансформувати дерево у витвір мистецтва, лозу — у вишукані речі, і навчав цьому дітей.
РЕКЛАМА