Українська історія рясніє битвами за волю і суверенітет. Костянтин Олійник виявив істинну міць духу, вірність обов’язку та непохитну віру в тріумф України. На превеликий жаль, воїн повернувся додому «на щиті». Йому назавжди 30 років. Про це інформує Літинська територіальна громада:
ВІДЕО ДНЯ
«Костянтин після завершення школи продовжив освіту у Вінницькому фаховому коледжі. Працював на Літинському молокозаводі, де проявив себе як старанний і цілеспрямований робітник. Однак у його душі жила величніша ціль — служіння Вітчизні. У 2016 році Костянтин уклав контракт зі Збройними Силами України, зробивши усвідомлений вибір стати на охорону держави. У той самий рік він вступив до Львівської національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Будучи курсантом, Костянтин не міг стояти осторонь подій на сході України. Здійснивши обдуманий крок, він став на захист рідної землі. Бойовий шлях військовий розпочав ще в часи проведення операції Об’єднаних сил».
Повномасштабну агресію воїн зустрів поблизу міста Сіверськодонецьк, виконуючи функції командира знаряддя у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Саме тут, під безперервною небезпекою, в умовах запеклих сутичок, він продемонстрував відвагу та стійкість.
«Він був не тільки вмілим бійцем, а й надійним побратимом, взірцем для інших, людиною, на яку можна було покластися у найскрутнішу годину. У 2025 році Костянтин вступив до Харківського національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, маючи намір у мирному житті присвятити себе юриспруденції, служінню праву і справедливості», — зазначили у громаді.
РЕКЛАМА
Життєва дорога оборонця України обірвалася 9 квітня 2026 року в районі населеного пункту Бугаївка Харківської області під час виконання чергового бойового завдання з оборони України. Командир гармати другої артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону Костянтин Олійник — зразок істинного патріотизму, мужності та жертовності.
Коли жителі громади віддавали шану своєму герою до вічного упокою, здавалося, сама природа перебувала у скорботі. Небо вкрилося важкими сірими хмарами, і лагідний дощ, немов сльози, стікав на землю. Поховали воїна на місцевому цвинтарі з усіма військовими ритуалами та під триразовий салют почесної варти.
Раніше стало відомо, що вояк з Хмельниччини Володимир Романов повернувся додому «на щиті».
РЕКЛАМА