За свободу й незалежність України віддають власні життя не тільки українці, але й іноземці, яким небайдужа наша трагедія. 11 червня в Києві відбулася церемонія прощання з 33-річним колумбійським добровольцем, бійцем 413-го полку безпілотних систем «Рейд» Джаном Себастьяном Рестрепо Мазо.
ВІДЕО ДНЯ
«Цей герой української та колумбійської націй, відомий під яскравим позивним «Онікс», повернувся із бойового завдання на щиті.
Ми вшанували його подвиг та пам’ять на Майдані Незалежності — у серці країни, яку він любив і за свободу якої віддав своє життя.
І ми хочемо, щоб ви знали, який слід він залишив у наших серцях", — зазначено у повідомленні пресслужби підрозділу.
РЕКЛАМА
Побратими вшанували пам’ять загиблого героя на майдані Незалежності
Джан Себастьян Рестрепо Мазо був професійним військовим. Він проходив службу в морській піхоті Колумбії та мав заслужений авторитет серед військових своєї держави.
РЕКЛАМА
Приєднавшись кілька років тому до лав Збройних Сил України, він спочатку воював у Іноземному легіоні, а потім — у 413-му полку «Рейд», входячи до екіпажу бомбера, що запускає потужні ударні дрони по ворожих позиціях.
Джан Себастьян Рестрепо Мазо був професійним військовим
За час своєї служби він отримав поранення під час піхотних боїв. Він був відзначений відомчою нагородою Міністерства оборони за поранення, отримане під час захисту батьківщини. За виявлену особисту відвагу, героїзм та лідерські якості в бою він був нагороджений престижним почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест». Пізніше цей відважний воїн отримав ще один «Золотий хрест» з врученням «Дубової гілки».
«Онікс» загинув у бою за Гуляйполе.
РЕКЛАМА
Боєць 413-го полку «Рейд», близький побратим Джана Себастьяна, відомий як «Друг Махач», зауважив, що «Онікс» почувався щасливим в Україні. Тут він знайшов багатьох друзів і часто мав причини для радості.
«Друг Домовик», командир Джана Себастьяна, офіцер 413-го полку «Рейд», згадує: «„Онікс“ служив під моїм керівництвом приблизно два роки. Він був взірцевим воїном, зразковим побратимом. Наше завдання — не підвести його, виправдати його довіру і зберегти пам’ять про його подвиги».
«Окрім залізної волі, „Онікс“ мав добре та гаряче серце, — розповідає про загиблого командир „Рейду“ Євген Карась. — Він обрав шлях воїна. І ми завжди пам’ятатимемо його чин, його героїчний внесок в боротьбу нашого українського народу проти червоної комуністичної чуми».
Євген Карась пригадує, що Джан іноді міг принести їжу випадковому бездомному песику, який здавався йому надто голодним, адже він мав надзвичайно добре серце.
А ще він обожнював готувати та смакувати різноманітні страви.
«Якби не війна, якби не орда, що насувається на нас зі сходу, можливо, в інших обставинах ми б знали його як видатного кулінара, державного діяча чи просто веселу й творчу особистість, — говорить командир. — Джан Себастьян був надзвичайно різнобічною людиною. Щедрий до друзів. Але безжальний до ворогів.
Його полонили Карпати. Він закохався в Україну. Він заповів поховати його у Львові".
Побратими виконали заповіт Героя. 12 червня «Онікса» похоронили у Львові, поруч із іншими полеглими воїнами у російсько-українській війні. На прощання з ним прибула його родина з Колумбії: батьки та сестра.
Читайте також: «Мені влучили три кулі, але я ще тиждень залишався на передовій»: білоруський доброволець розповів, хто за своєю вдачею є справжнім воїном, а хто ні
Фото надано 413-м полком безпілотних систем «Рейд»