Внаслідок обстрілів українці все частіше обирають автономні будинки в передмістях та квартири на нижніх поверхах, уникаючи багатоповерхівок та залежності від комунальних послуг. Найбільш затребуване житло зараз коштує від 30 до 70 тисяч доларів, що різко контрастує з довоєнним сценарієм, коли квартири часто купувалися за 150–200 тисяч.
Цю інформацію поділилася Лариса Ставинога, президент Спілки фахівців з нерухомості України, в інтерв’ю ЗМІ. Вона зазначила, що війна призвела до значних змін у вимогах покупців, які тепер надають пріоритет безпеці, мобільності та автономії, а не статусу.
Як зазначає Ставинога, з початку війни спостерігається різке зростання попиту на приватне житло, особливо в передмістях Києва, Львова, Дніпра, Харкова та інших великих міст. Люди дедалі менше бажають покладатися на міські послуги, такі як електроенергія, опалення, газ чи вода.
«Природно, що існує сильна перевага до невеликих приватних будинків у передмістях. Люди зосереджені на досягненні повної автономії. Вони встановлюють сонячні панелі, генератори та покращують утеплення своїх будинків. Це реакція на постійні обстріли та перебої з електроенергією, а також на зростаюче занепокоєння щодо постачання газу», – уточнив Ставинога.
Ці компактні приватні резиденції часто будуються «під ключ», з самого початку оснащені системами альтернативної енергії. Багато з них складаються з одно- або двокімнатних будинків площею до 80 м², з мінімалістичним, але практичним дизайном.
Водночас спостерігається помітне зниження інтересу до квартир у багатоповерхівках, особливо тих, що перевищують 10 поверхів. Ця тенденція пояснюється можливими відключеннями електроенергії, які призводять до непрацездатності ліфтів, що ускладнює перенесення продуктів або дитини на верхні поверхи.
«Ми спостерігаємо чітку тенденцію: чим вищий поверх, тим складніше продати квартиру. Ціни на таку нерухомість знижуються. Якщо раніше приголомшливий краєвид з 16-го поверху був перевагою, то тепер він став недоліком. Покупці віддають перевагу нижчим варіантам, в ідеалі до п’ятого поверху», – констатує президент профспілки.
Водночас зростає перевага квартирам, обладнаним альтернативними джерелами енергії, такими як генератори, водопостачання, газові плити або навіть пічне опалення. Ці характеристики стали переконливими аргументами на користь покупця. «Якщо в будинку є газ, то квартиру легше продати. Генератор ще більш бажаний. А якщо він хоча б на нижньому поверсі, його можна придбати вигідно», – зазначив Ставинога.
Ще однією суттєвою зміною є скорочення бюджетів покупців. Якщо раніше інвестори активно купували нерухомість у новобудовах за ціною 150–200 тисяч доларів, то зараз угоди переважно відбуваються в діапазоні 30–70 тисяч доларів.
«Ринок повністю змінився. Люди робили інвестиції та планували. Сьогодні переважають ті, хто втратив свої домівки через конфлікт або покинув небезпечні райони. Вони шукають невеликі квартири та часто користуються державними програмами», – пояснює експерт.
Крім того, зростає прагнення до мобільності. Все більше людей виставляють на продаж свої «зайві» квартири, перетворюючи свої активи на готівку. Непередбачуваність ситуації зумовлює ці зміни, оскільки ніхто не може бути впевненим, де буде безпечніше завтра.
«Вигідніше мати готівку, ніж нерухомість, яка може стати недосяжною. Люди хочуть зберегти свободу пересування», – підсумував Ставинога.
Через обмеження в часі, фінансах та нестабільну ситуацію українці дедалі більше неохоче купують нерухомість, яка потребує ремонту. Більшість шукають квартири, в які можна заселитися негайно. «Нікого не цікавлять незручності, пов’язані з ремонтом. Людям просто бракує сил чи коштів на такі проекти. Вони воліють купувати те, що вже готове», – підсумовує експерт.