Існують особистості, які не демонструють гучно свої рішення — вони просто втілюють їх у життя. Мовчки. З твердою переконаністю. До останнього. Саме таким був Олександр, якого громада Білогір’я днями вшанувала, проводжаючи в останню путь відважного воїна.
ВІДЕО ДНЯ
«В повсякденному житті Олександр проживав у селі Корниця — звичайна людина, яка плекала свою землю та свій край. Коли настав час захищати країну, він не завагався. Ніс службу на посаді спершу кулеметника, а згодом водія окремого взводу роти ПТРК. За два роки служби він безліч разів наражався на небезпеку: Курщина, Чернігівщина, Дніпропетровська область та Сумщина. Цей прикордонний край став місцем його фінальної битви», — поінформували в громаді.
Олександру виповнилося 55 років. Багато життєвих планів, але їх зруйнували вороги. 20 червня 2026 року, виконуючи бойове завдання поблизу селища Вільна Слобода, внаслідок атаки безпілотника його життя урвалося. Він загинув, до останнього подиху залишаючись вірним присязі.
27 червня, мешканці громади схилили голови у скорботі, проводжаючи героя живим почесним колом. Захисника поховали на місцевому кладовищі села Корниця.
РЕКЛАМА
Раніше на Чернігівщині у селищі Макошиному попрощалися із загиблим оборонцем України Олегом Шаповалом.
РЕКЛАМА