Наступним вузьким місцем дата-центрів є не електроенергія, а громадська підтримка.
Той факт, що навіть Техас вжив заходів для сповільнення темпів розвитку дата-центрів, мав би стати тривожним сигналом для команд, які їх будують, пише фахівець з підбору керівного персоналу.
Крейг Томпсон — співзасновник техаської рекрутингової компанії Allegiance Search, яка спеціалізується на підборі персоналу для цифрової інфраструктури, енергетики та передових виробництв. Погляди належать автору.
Роками головною перешкодою для зростання індустрії дата-центрів була електроенергія. Але в серпні губернатор Техасу Грег Ебботт публічно нагадав індустрії, що доступ до електроенергії — це не єдине, про що повинні турбуватися розробники.
Ебботт тимчасово призупинив затвердження нових проєктів дата-центрів у рамках процесу підключення до енергомережі Техасу та наказав провести аудит проєктів, що перебувають на розгляді, через занепокоєння щодо надійності мережі та надзвичайного обсягу запропонованого нового споживання електроенергії. Було повідомлено, що близько 90% із 474 ГВт запропонованих нових запитів на навантаження в штаті були пов’язані з дата-центрами.
Для будь-кого, хто працює в галузі цифрової інфраструктури, не кажучи вже про розробки в Техасі, це справжній шок.
Техас є одним із найбільш сприятливих для розвитку штатів у країні та очікується, що стане одним із найважливіших ринків дата-центрів у світі. Однак штат фактично каже, що розширення має відбуватися на умовах, які захищають існуючу енергомережу та спільноти, які вже від неї залежать.
Я вважаю, що це вказує на наступний великий виклик для цієї галузі. Окрім наявності землі з підведеним живленням та капіталу, розробникам потрібна громадська підтримка.
Мешканці, які виступають проти, мають рацію
Нам легко вважати опозицію громади спробою людей не зрозуміти економічні можливості, які створюють дата-центри. Я думаю, це було б помилкою.
Розглянемо розробку очима того, хто живе в одному з невеликих містечок, де часто будуються ці об’єкти. Вони не думають про попит на обчислювальні потужності для штучного інтелекту чи довгострокову цінність гіперскейлерської інфраструктури. Вони думають про те, що змінилося за їхнім порогом: будівельний трафік, шумове забруднення, відкриті землі, які раптово перетворюються на будівельний майданчик, і, звичайно, витрати на електроенергію.
Якщо мешканці вважають, що новий великий споживач електроенергії сприяє зростанню витрат або створює додаткове навантаження на інфраструктуру, від якої вони вже залежать, казати їм, що проєкт зрештою буде корисним для місцевої економіки, їх не переконає.
Втручання Ебботта важливе саме тому, що ці занепокоєння вийшли за межі місцевих протестів і перетворилися на політику інфраструктури на рівні штату. Техас тепер ретельно вивчає, чи є запропонований попит на дата-центри реалістичним і чи зможе мережа підтримати його, не створюючи невиправданого тягаря для існуючих клієнтів.
Це суттєва зміна у дискусії.
Переваги реальні, але з’являються пізніше
Очевидно, є й інший бік справи — і, для протоколу, це той бік, який, на мою думку, справді важливий. Дата-центри приносять значні економічні вигоди громадам, де вони розробляються.
Етап будівництва створює тисячі робочих місць. Після введення в експлуатацію проєкти забезпечують постійну зайнятість і можуть генерувати значні місцеві податкові надходження. З часом ці гроші сприяють розвитку доріг, громадських послуг та ширшому вдосконаленню інфраструктури.
Проблема в тому, що витрати та переваги приходять у абсолютно різні терміни.
Дискомфорт починається одразу після початку будівництва. Більші економічні переваги можуть з’явитися через роки. Саме в цьому проміжку розробники ризикують втратити підтримку людей.
Якщо ваша поїздка на роботу погіршиться цього місяця, вартість електроенергії зросте, а ландшафт навколо вашого міста кардинально зміниться, зрозуміло, що обіцянка кращої інфраструктури через п’ять чи десять років не одразу здаватиметься великою перемогою.
Громадські відносини як функція розвитку
Ця перешкода призвела до того, що громадські відносини стали справжньою керівною функцією.
У великих масштабах все більше розробників наймають досвідчених фахівців, які спеціально займаються управлінням взаємовідносинами між проєктами та навколишніми громадами.
Назва посади варіюється. У деяких компаніях це підрозділ громадських відносин, в інших — ближче до зовнішніх зв’язків. Мета однакова. Ці люди є ланкою між розробником та громадою.
Їхня робота полягає в тому, щоб пояснити, що будується, чому це будується і які можуть бути довгострокові переваги. Не менш важливо, вони повинні завчасно розуміти занепокоєння місцевих жителів і забезпечити, щоб ці занепокоєння дійшли до осіб, які приймають рішення всередині компанії.
Саме тому, на мою думку, ця роль виходить далеко за межі традиційних PR.
Коли проєкти створюють видимі незручності до того, як з’являться переваги, хтось повинен відповідати за цю комунікацію. Розробникам потрібні люди, які можуть авторитетно взаємодіяти з місцевими лідерами та мешканцями, водночас забезпечуючи внутрішній команді чіткіше розуміння того, як сприймається проєкт — ще до появи картонних плакатів.
Оскільки проєкти дата-центрів стають все більш політично та публічно видимими, громадські відносини наближаються до ядра того, як ці проєкти розробляються, і я очікую, що ця тенденція збережеться.
Протягом наступних кількох років, я думаю, ми побачимо, як спеціалісти з громадських відносин стануть значно пріоритетнішими на рівні правління, особливо для тих, хто будує в масштабах на кількох ринках. Компанії, які розпізнають це раніше, будуть краще підготовлені до наступного етапу зростання дата-центрів.