Поширені розмови про масові платні шляхи “під диктовку ЄС”, обов’язковий техогляд для всіх автомобілів вже в 2026 році, а також придорожні “штрафні” інспекції для кожного кермувальника поки що залишаються вигадками. Фактично, євроінтеграція у транспортній галузі полягає в іншому: створенні законодавчої основи, поступових рішеннях і змінах, націлених на безпеку, відкритість процедур і подолання корупції, передусім у сфері комерційних перевезень.

У соціальних мережах та певних ЗМІ поширюються заяви про ймовірне введення в Україні платних автошляхів згідно з вимогами ЄС, обов’язкового технічного огляду для всіх транспортних засобів вже у 2026 році та придорожнього нагляду з детальними перевірками.
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України зауважують, що на цей момент відповідні постанови не прийняті, а євроінтеграційні перетворення в транспортній сфері передбачають в першу чергу підготовку законодавства, послідовні реформи та збільшення безпеки й відкритості процесів, з акцентом на комерційні перевезення, повідомляє УНН.
У відповідному міністерстві вирішили проаналізувати три найбільш розповсюджені міфи та роз’яснити, що за ними реально стоїть.
Міф 1. ЄС примусить Україну зробити шляхи платними
Європейська інтеграція не передбачає автоматичного впровадження платного проїзду. На даний момент в Україні немає затверджених рішень, які б запроваджували плату за використання наявних доріг загального користування.
Як це побудовано та функціонує у Європі
Важлива деталь: у багатьох державах ЄС дійсно існують платні автошляхи, але не у всіх. Спільним для більшості є наявність законодавчої бази, яка дозволяє (або регулює) платні шляхи за певних умов. Власне, необхідність мати подібні правила і є тим, що вважають значною частиною євроінтеграційних зобов’язань.
Найчастіше платний проїзд стосується:
- нових або модернізованих автомагістралей;
- альтернативних шляхів із вищим рівнем обслуговування;
- окремих відрізків, особливо для вантажного транспорту.
Який вигляд система може мати в Україні
Задекларована логіка така сама: платний шлях може бути тільки як альтернатива безкоштовному, а не на заміну йому. І навіть в такому випадку це не “одномоментним рішенням”, а через окремі ухвали держави з урахуванням економічної обґрунтованості та інтересів користувачів.
Чому платні автошляхи — це не найближча перспектива для українських водіїв
Щоб будь-що в цьому напрямку стало можливим, перш за все потрібно:
1. Розробити та прийняти відповідне законодавство.
2. Визначити модель реалізації, джерела забезпечення фінансування, правила тарифікації, контролю якості.
Плюс впливає ще один важливий фактор: під час війни в державному бюджеті відсутні кошти на масштабне будівництво нових шляхів, які в перспективі могли б стати платними.
Тому, як один з теоретичних варіантів, на думку фахівців галузі, розглядається державно-приватне партнерство: інвестор будує, а згодом отримує прибуток через оплату проїзду.
Міф 2. У 2026 році запровадять обов’язковий техогляд для всіх автомобілів за вимогою ЄС
У відповідному міністерстві підкреслюють: рішення про термінове або масове введення обов’язкового технічного контролю (ОТК) для всіх транспортних засобів, включно з легковими, не було прийнято. Отже, сценарій “у 2026 році всі власники легкових автомобілів стають у черги” не має під собою законодавчого підґрунтя.
Навіщо тоді ця реформа взагалі
Європейська логіка ОТК проста: на дорогах має бути менше технічно несправного транспорту. Навіть якщо людина не керує сама, вона все одно хоче, щоб поруч рухалися справні автомобілі, автобуси та вантажівки.
Окремий практичний момент: українські транспортні засоби при перетині кордону з певними країнами вже можуть потребувати дійсного техогляду (зокрема, йдеться про Румунію та Молдову). Тобто питання технічної справності давно перестало бути просто теорією.
Про що конкретно йдеться в українському контексті
Реформа ОТК, яка обговорюється у зв’язку з євроінтеграцією, фокусується не на тому, щоб одночасно навантажити мільйони власників легкових автомобілів, а на:
- підвищенні безпеки дорожнього руху;
- усуненні корупційних дій;
- запровадженні прозорих і зрозумілих процедур.
Йдеться про поступові рішення, в першу чергу для комерційного транспорту (перевезення пасажирів і вантажів), і про модернізацію самої системи ОТК.
Також обговорюється можливість контролю для вживаних транспортних засобів, які вперше ввозитимуть в Україну, щоб імпорт не перетворювався на ввезення технічно проблемних машин.
Чому без законотворців зміни неможливі
Наразі ОТК в Україні — обов’язковий для комерційного транспорту: таксі, автобусів, вантажівок. Якщо держава захоче розширити вимоги на легкові автомобілі, спочатку потрібно:
1. Щоб Верховна Рада прийняла відповідні закони.
2. Паралельно реформувати процедури і контроль, щоб це не стало конвеєром фальшивих довідок.
Міф 3. Придорожній контроль запровадять, щоб штампувати нові штрафи та влаштувати тотальні перевірки
Наразі в Україні не впроваджується придорожній контроль як нова система для будь-якого виду транспорту.
Що таке придорожній контроль в європейській практиці
В ЄС це стандартний механізм, який спрямований на:
- перевірку безпеки перевезень;
- дотримання режимів праці та відпочинку водіїв;
- технічний стан транспорту на маршрутах;
- правильність фіксації вантажів.
Ключовим тут є те, що в центрі уваги опиняються перевізники, а не приватні водії.
Що маємо на даний момент
Повноцінної форми такого контролю в Україні як окремої системи немає, а частково функції контролю в межах повноважень вже виконує Укртрансбезпека. Тобто тема не виникає з нічого, просто в євроінтеграційному контексті її часто подають як “новий каральний інструмент”, хоча логіка там інша.
Що все це означає для звичайних українців і бізнесу
Для водіїв легкових автомобілів основний висновок такий: найближчим часом не йдеться про те, що їм несподівано запровадять плату за проїзд “за все” або обов’язковий техогляд. Такі зміни технічно та юридично неможливо втілити в реальність за кілька днів чи тижнів.
Для бізнесу та перевізників висновок інший: євроінтеграційні транспортні стандарти сильніше зачеплять саме комерційний сегмент. А ще акцент перенесуть на прозорі правила та скорочення корупції, а не на імітацію контролю.
У Мінрозвитку наголошують: Євроінтеграція у галузі транспорту – це не про раптові заборони чи масові платні автошляхи. Це про більш безпечні перевезення, прозорі та зрозумілі правила, рівні умови для бізнесу, поступові реформи з урахуванням українських реалій.
