Артем М’якота з’явився на світ і провів життя у місті Краматорську, що на Донеччині. Своїм професійним шляхом обрав військову справу. У 2017 році він став вихованцем Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. З 2021 року ніс службу у Державній прикордонній службі України, згодом служив у підрозділах Західного регіонального управління та 9-го прикордонного загону, повідомляє Стрийська міська рада.
ВІДЕО ДНЯ
З настанням повномасштабного вторгнення оборонець приєднався до лав захисників України. Обіймав посаду начальника прикордонної мінометної застави ПКШР «Шквал». Неодноразово отримував найвищі військові відзнаки: Відзнаку Президента України «За оборону України»; Нагрудний знак Державної прикордонної служби України «За мужність в охороні державного кордону»; Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест»; Нагрудний знак МВС України «За відвагу в службі»; Відзнаку міністра оборони України «Захиснику України»; Відзнаку командування 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» І ступеня.
Артем поліг 31 січня 2026 року, обороняючи Рубіжне на Донеччині. У селі Великі Дідушичі Стрийської громади залишилися дружина та маленькі сини воїна — 3 і 5 років. Герою назавжди 33 роки.
Раніше стало відомо, про те, що «на щиті» до Рівненщини повернувся 29-річний оборонець, який боронив державу з 2015 року.
Читайте також: «Задумували весілля під час його відпустки, а я одягла чорну хустку»: розповідь про 21-річного офіцера, котрий ще курсантом став на захист держави
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА