Ще один мужній оборонець пожертвував собою заради перемоги, залишивши по собі світлу пам’ять. Село Нетребівка на Вінниччині провело в останню путь 47-річного воїна Збройних Сил України Сергія Богатирця. Сергій, який був люблячим, щирим та відданим сином свого народу, слугував взірцем хоробрості, гідності, вірності та нескінченної любові до рідної землі, як повідомляє Томашпільська громада.
ВІДЕО ДНЯ
«Воїн походив з міста Торецьк, що на Донеччині. Там він провів дитинство та навчався у школі. У віці 11 років Сергій разом з матір’ю та сестрою переїхав до села Нетребівки. Тут він продовжив навчання у місцевій гімназії з 7 по 9 клас, а згодом здобув професійну освіту газоелектрозварника у Донецькому професійно-технічному училищі. Після проходження обов’язкової військової служби Сергій повернувся до Нетребівки. Тут він створив сім’ю, одружившись з місцевою мешканкою Світланою. У подружжя народилося троє дітей: сини Ярослав і Владислав та донька Тетяна. Невдовзі Сергій пережив велике горе — смерть найріднішої йому людини — матері», — зазначено у повідомленні.
У мирний час чоловік займався землеробством, багато років працював трактористом у місцевому господарстві. Найбільшою його любов’ю були рідні: він був дбайливим чоловіком, зразком для синів, чудовим батьком для доньки та уважним братом.
З перших днів повномасштабного вторгнення Сергій Богатирець одним із перших у селі добровільно вступив до лав Збройних Сил України, щоб боронити рідну землю від ворожих зазіхань.
РЕКЛАМА
Старший сержант ніс службу у батальйоні оперативного призначення 14 бригади оперативного призначення «Червона калина» першого корпусу Національної Гвардії України «Азов». Саме там він отримав позивний «Сенсей». Його побратими цінували Сергія за його мудрість, надійність, відповідальність, рішучість та відвагу. Він належав до тих, хто не вагається у складний момент і завжди готовий прийти на допомогу.
За понад чотири роки служби він пройшов бойовий шлях на різних ділянках найзапекліших боїв, а також здобув нові знання та навички на військових курсах перепідготовки за кордоном. За зразкове виконання службових обов’язків, високий професіоналізм та сумлінне ставлення до виконання службово-бойових завдань його було нагороджено бригадною медаллю «Червона калина», Почесною грамотою від командування 14-ї БрОП, а також нагрудними знаками «За оборону України» та «Учасник бойових дій». Життя відважного українського Захисника обірвалося 22 травня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Родинське Покровського району Донецької області.
Героя поховали з військовими почестями на сільському цвинтарі у Нетребівці. На знак вдячності та глибокої шани за його жертовне служіння Україні, дружині загиблого воїна було передано Державний Прапор України.
РЕКЛАМА
Раніше стало відомо, що в бою на Дніпропетровщині загинув десантник із Сумщини Арсеній Короткий.