Надтовсті стіни не практичні: відстань має бути щонайменше 1500 футів
За словами Кейсі Фоулер-Фінн з Університету Сент-Луїса, для поглинання шуму дата-центрів стіни мають бути завтовшки 4,5 фути.
Стіни об’єкта мали б бути завтовшки 4,5 фути (приблизно 1,37 метра), щоб пом’якшити низькочастотний гул, який зазвичай видають дата-центри, вважає Кейсі Фоулер-Фінн, професор біології Університету Сент-Луїса.
Низькочастотний шум, що випромінюється великомасштабними системами охолодження та вентиляції дата-центрів, поширюється далі й є помітнішим, ніж високочастотний шум, на який спрямовані багато постанов про шум, зазначила Фоулер-Фінн в інтерв’ю минулого тижня.
«Гудіння дата-центрів зосереджене на окремих частотах, і воно дійсно виділяється на тлі фонового шуму, незалежно від його гучності чи частоти», — сказала Фоулер-Фінн в ефірі Saint Louis Public Radio 24 вересня.
Модельні рекомендації щодо шуму дата-центрів, які Фоулер-Фінн опублікувала минулого місяця на основі досліджень, що проводяться з 2001 року, зосереджені на унікальних довжинах хвиль низькочастотного гулу, який випромінюють великі системи вентиляції та охолодження.
«Об’єкт може відповідати нормам на папері, але при цьому створювати чутний — або, у випадку дуже низьких частот, нечутний, але фізіологічно значущий — денний і нічний шумовий вплив, пов’язаний з численними проблемами зі здоров’ям», — зазначає Фоулер-Фінн у рекомендаціях.
Вона пояснює, що будь-який звук втрачає свою інтенсивність зі збільшенням відстані. Його гучність зменшується на 6 децибел при кожному подвоєнні відстані від джерела та на 30 дБ при поширенні на 3000 футів. Він також втрачає інтенсивність при поглинанні структурами на своєму шляху. Однак поглинання має менший вплив на низькочастотний звук через довжину хвилі.
«Низькі частоти… проходять крізь стіни та вікна з мінімальними втратами, оскільки звичайні будівельні матеріали практично неефективні для їхнього послаблення», — каже вона. «Низькочастотний звук також може створювати вторинний шум, індукуючи вібрації та брязкіт у сусідніх конструкціях».
Чотиридюймова (приблизно 10 см) стіна достатня для пом’якшення типового високочастотного шуму, наприклад, від пилососа (близько 1000 Гц). Але для зниження низькочастотного шуму на рівні 63 Гц (типового для великомасштабних систем вентиляції та охолодження) стіна мала б бути завтовшки 4,5 фути. А для шуму на рівні 20 Гц — 14 футів (приблизно 4,3 метра), «що є абсолютно непрактичною товщиною для оболонки будівлі», — зазначає вона.
Поширені методи вимірювання в A-зважених та C-зважених децибелах є достатніми як відправна точка для тестування шуму, але їх потрібно поєднувати з тим, що Фоулер-Фінн називає тестуванням звукового тиску в третині октави, яке фіксує рівні звуку в діапазоні від 20 Гц до 200 Гц.
«Будь-який тональний або вузькосмуговий компонент шуму об’єкта може бути незалежно ідентифікований (за допомогою такого тестування), а не усереднений в одне широкосмугове число», — пояснює вона, — «тому об’єкт не може пройти загальний допуск dBC, усереднюючи одну гучну низькочастотну смугу з кількома тихішими».
У своєму документі з рекомендаціями Фоулер-Фінн закликає до відстаней від об’єкта щонайменше 1500 футів (близько 457 метрів), що значно перевищує типові вимоги для дата-центрів, які часто дозволяються на основі вимог від 100 до 600 футів (30-180 метрів) для промислових будівель. «Ці відстані зазвичай встановлюються для звичайного або широкосмугового промислового шуму», — каже вона.
З шести позовів, поданих цього року проти дата-центрів, п’ять вказали шум як основну проблему. «Це спостерігається в дуже різних юрисдикціях», — зазначає Фоулер-Фінн. Серед юрисдикцій, де розглядаються позови, — Вінленд, Нью-Джерсі, Доуджіак, Мічиган, Норт-Тонаванда, Нью-Йорк, і округ Гуд, Техас, згідно з повідомленням юридичної фірми Winter Hale.
Результати опитування, опублікованого у вересні Science for Georgia та Quiet Communities, показали, що понад 80% людей, які живуть поблизу дата-центру, чують його шум у своїх домівках, а понад 70% заявили, що він заважає їхньому відпочинку. Майже 70% повідомили, що замислювалися про переїзд через це.
«Багато хто описував уникнення перебування на відкритому повітрі, хронічні порушення сну та відчуття неможливості втекти від постійного шуму», — йдеться у звіті опитування.
«Замість того, щоб боротися за розміщення цих об’єктів там, де живуть і працюють люди, [власники будівель] повинні працювати над технологіями, які роблять їх більш дружніми до довкілля», — вважає Фоулер-Фінн.