Запуск нових
держреєстрів
Завершується розробка та запровадження ще двох складових електронного містобудівного кадастру України, який на початку поточного року планують ввести в дослідну експлуатацію. Йдеться про Єдиний державний реєстр адрес та Єдиний державний реєстр будівель та споруд.
Перший буде забезпечувати впорядкування даних адресації об‘єктів нерухомості як в контексті містобудування, так і в контексті майнових прав. Другий має впорядкувати інформацію щодо наявних будівель і споруд та наповнюватиметься у міру їх будівництва та реконструкції.
Про це повідомила голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.
За її словами, один з компонентів електронного містобудівного кадастру в Україні три роки успішно вже функціонує. Йдеться про Єдину державну електронну система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), на момент запуску якої перехід від паперових форм документообігу до електронних здавався чимось неможливим. Втім зараз система стала не лише звичною, але і обов‘язковою.
Навіщо знадобилися реєстр адрес та реєстр будівель і споруд
Функціонування електронного містобудівного кадастру і впорядкування містобудівної документації неможливе без всієї інформації з наявними реєстрами нерухомого майна, зауважила Олена Шуляк. Втім, для того, щоб мати чітке розуміння ступеню цієї верифікації, необхідно впорядкувати процедуру присвоєння адрес.
“Іноді навіть зайва крапка, літера або зайве тире формує два об‘єкти нерухомості. І такі підходи – такий реєстр без реєстру, говорить про те, що ці процедури у нас взагалі невпорядковані. Наслідком цього є численні порушення у створенні містобудівної документації і її підтримці у актуальному стані. Більше того, через це українці часто не можуть отримати держпослуги у сфері нерухомості ”, – зазначила вона.
Шуляк пояснила – коли йдеться про столицю, адресні питання можуть бути ще відносно впорядкованими, адже там можна досить легко знайти ту чи іншу адресу, але якщо говорити про невеликий населений пункт під Києвом, картина геть інша.
Заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська також зазначила, що створення Єдиного державного реєстру адрес, робота над яким зараз ведеться, – вкрай необхідне. За її словами, раніше органи місцевого самоврядування приймали рішення на основі адресних даних досить хаотично. Тому зараз потрібно впорядкувати інформацію в сфері адресації об’єктів нерухомості.
Збереження культурної спадщини: нардеп розповіла, як взаємодіятимуть ЄДЕССБ та Держреєстр нерухомих пам’яток
Аналогічна ситуація і з необхідністю створення Єдиного Державного реєстру будівель і споруд. За словами Козловської, зараз, на жаль, ні територіальні громади, ні Україна в цілому, не мають чіткого поняття, яким фондом об’єктів вони оперують і які об’єкти знаходяться у них на території. Це в свою чергу впливає і на якість управління.
“Мене більше всього цікавить житловий фонд, адже ефективність управління ним напряму впливає на розмір платежів за комунальні послуги. Наприклад, ми не розуміємо, яким чином визначені межі прибудинкових територій багатоквартирних будинків. Подекуди виявляється, що взагалі ніяким. В управляючій компанії зазначено цифру, яку беруть з, умовно кажучи, довідника “Стеля”. І ми цю цифру сплачуємо. Це питання переходу містобудівної документації у практичну площину, у площину адміністративних послуг для подальшого ефективного управління експлуатацією будинку”, – зазначила вона.
Реєстр будівель і споруд, пояснила Олена Шуляк, по суті буде цифровим двійником кожної будівлі і споруди. Без нього органи місцевого самоуправління не зможуть ефективно розпоряджатись нерухомим майном, адже для цього потрібно щонайменше чітко усвідомлювати, чим саме ти управляєш.
“Реєстр будівель і споруд – це, по суті, технічні характеристики будівель, їх фасади з візуалізацією, а також їх енергетичні сертифікати. Лише з урахуванням цього зможуть народжуватися великі проекти щодо енергоефективності, розбудови і модернізації тих чи інших будівель. Для створення такого реєстру будуть застосовуються геопросторові дані і він буде частиною ЄДЕССБ, яка стає все більше потужною”, – розповіла вона.
Будівельний паспорт або схема намірів забудови: як законно будуватися в 2024
Головним органом, який вноситиме нові або змінені адреси до реєстру адрес і реєстру будівель і споруд, будуть органи місцевого самоврядування, держателем – Мінвідновлення, а технічним адміністратором – ДП “Дія”.
А вже всі інші – від обласних до центральних органів виконавчої влади та бізнес, отримуватимуть з них всю необхідну інформацію, яка не потребує додаткової верифікації, для адаптації своїх процесів.
На якій стадії розробки знаходяться реєстри і коли їх запустять
Ядро софту, яке стане основою обох реєстрів, вже розроблено Мінвідновлення, і дані, які однакові для різних реєстрів, перенесено автоматично. За даними, які відрізняються, буде проводитися ручний метчінг. Крім того, для органів місцевого самоврядування, які будуть ключовими користувачами обох систем, вже розроблена методологія для додавання своїх адрес і взагалі розуміння, як з цим працювати.
“Ми вже завершили пілотний проєкт, у якому взяли участь 150 громад. Наступний етап – навчання всіх громад тому, як наповнити на 100% наш реєстр адрес і провести їх верифікацію”, – повідомила Козловська.
Нагадаємо, наприкінці листопада минулого року в Україні презентували напрацювання Державного реєстру нерухомих пам’яток України, який повинен стати універсальним банком даних для об‘єктів культурної спадщини, які держава офіційно бере під охорону. Йдеться зокрема про об‘єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам‘ятки національного значення, пам‘ятки місцевого значення, історико-культурні території і щойно виявлені об‘єкти культурної спадщини. Реєстр стане частиною екосистеми електронного містобудівного кадастру, який запустять в дослідну експлуатацію цього року.
Цікаво про будівництво: Rauta ColdStore – швидкомонтовані холодильні склади з сендвіч-панелей
Читайте більше новин про відбудову України у спецтемі на Build Portal
