-
Тетяна Єрмоленко
Кореспондентка
Як дефіцит робочої сили впливає на вартість будівництва в Україні у 2026 році?
Ще до повномасштабної війни тисячі українці стикалися з такою проблемою як роками чекати на здачу квартири після її купівлі Купити квартиру в новобудові та чекати роками на її здачу. Сьогодні проблема набула нових масштабів. Будівельні майданчики стоять не через брак фінансування чи дозволів, в тому що вже не вистичає людей.
Дефіцит робочої сили у будівельній галузі, який подекуди оцінюють у 20–50% залежно від регіону та типу об’єкта, став одним із головних викликів для ринку нерухомості. Читайте на Delo.ua, звідки взялася ця криза, чому вона не зникне сама по собі — і що вона означає для тих, хто планує купити житло.
- Що відбувається на майданчиках сьогодні?
- Чому так сталося: огляд ключових причин
- Дефіцит людей впливає на зростання цін?
- Як галузь шукає вихід?
- Що буде після війни і коли будуть покращення?
Що відбувається на майданчиках сьогодні?
У Києві будівельні роботи фактично ведуться лише в 60% житлових комплексів, де офіційно продаються квартири. Решта – це об’єкти, де продаж іде, а темпи будівництва або суттєво сповільнилися, або зупинилися зовсім.
За оцінками представників галузі, дефіцит робочої сили на будівельних майданчиках сягає 30–40%. На окремих об’єктах нестача перевищує половину штатного складу і про це відкрито говорять керівники будівельних компаній.
Опитування Мінекономіки лише підтверджує картину: більш ніж половина будівельних компаній в Україні зіткнулася з браком кваліфікованих працівників. І якщо раніше галузь скаржилася на дефіцит як на хронічну (але терпиму) проблему, то тепер вона перетворилася на системну загрозу для всього ринку нерухомості.
Чому так сталося: огляд ключових причин
Кадрова криза в будівництві не виникла раптово. Це накопичувалося роками, а повномасштабна війна лише прискорила процеси, які вже давно були в дії. Забудовники називають кілька ключових причин, що вдарили по галузі одночасно.
Мобілізація та страх перед нею
З початку повномасштабного вторгнення частка мобілізованих чоловіків у деяких компаніях сягала від 25 до 60% від усього чоловічого складу.
Але, як відзначають самі учасники ринку, не менш руйнівним виявився психологічний фактор: через побоювання призову багато фахівців свідомо уникають роботи у великих містах або на об’єктах в інших регіонах, навіть сусідніх. Будівельники дедалі частіше відмовляються від вахтових схем і шукають роботу виключно поблизу дому.
Еміграція та довоєнний відтік кадрів
Перша суттєва хвиля кадрового голоду в галузі почалася ще у 2017 році, коли набув чинності безвізовий режим з ЄС. Кваліфіковані українські будівельники масово направилися до Польщі, Чехії, Німеччини, адже там пропонують вищу оплату та стабільніші умови. Повномасштабна війна різко прискорила цей процес, і частина фахівців виїхала разом із сім’ями та повертатися не поспішає.
Внутрішня міграція
Переміщення населення з прифронтових регіонів змінило географію робочої сили. Будівельники, які раніше працювали на Харківщині, Донеччині чи Запоріжжі, тепер розпорошені по всій країні. Причому, далеко не всі з них повернулися до своєї професії.
Непопулярність спеціальності серед молоді
Так, це проблема не сьогоднішнього дня, але вона нікуди не зникла. Будівельні спеціальності роками не приваблювали нові покоління, а сьогодні ця прогалина дається взнаки повною мірою.
Дефіцит людей впливає на зростання цін?
Нестача робочих рук показує цілком відчутне відображення у вартості будівництва. А отже, і у ціні квадратного метра для кінцевого покупця. Механізм простий: менше працівників — вища конкуренція за кожного з них. Відповідно, вищі зарплати – вища собівартість будівництва.
За даними ринку, середня зарплата будівельника зросла приблизно на 30% порівняно з довоєнним рівнем. За даними Work.ua, зараз середня зарплата будівельника в Україні становить близько 39–40 тис. грн за даними вакансій. Так, у великих містах вона вища:
- Київ — понад 50 тис. грн,
- Дніпро — близько 40 тис. грн,
- Львів — близько 45 тис. грн.
Але ці цифри дуже умовні і виступають скоріш “середньою температурою по лікарні”. До цього додаються подорожчання будівельних матеріалів, порушення логістичних ланцюгів, інфляційний тиск.
За прогнозом Нацбанку, інфляція у 2026 році може становити близько 6,6%. Це безпосередньо впливає на собівартість будівництва. За оцінками девелоперів, вартість будівельно-монтажних робіт на окремих об’єктах зросла приблизно на 35%, зокрема через дефіцит кадрів і подорожчання матеріалів.
Результат для покупців очевидний. У 2025 році найбільше зростання цін на первинному ринку зафіксували
- в Одесі — плюс 16%,
- у Хмельницькому — 14%,
- у Луцьку, Житомирі та Тернополі — по 12%.
Навіть у Львові, де новобудови традиційно найдорожчі в країні, квадратний метр подорожчав на 6%. В Івано-Франківську — на понад 8%. І це не межа: від старту продажу об’єкта до його здачі ціна може зрости ще на 15–25%.
Як галузь шукає вихід?
Забудовники не чекають, поки проблема вирішиться сама. Ринок пробує різні підходи і з різним ступенем успіху.
Залучення іноземних фахівців
Компанії з Індії, Філіппін та Узбекистану вже готові направляти своїх працівників на українські об’єкти. Для них питання мобілізації не актуальне і саме це робить їх привабливим варіантом для девелоперів, які не можуть дозволити собі зупиняти будівництво.
Конкуренція за кадри
Великі забудовники переглядають соціальні пакети, запроваджують додаткові бонуси, інвестують в утримання досвідчених майстрів. Девелопери чесно зазначають, що дефіцит змушує компанії конкурувати фінансовими умовами, соціальним пакетом і нестандартними способами мотивації.
Залучення жінок
На тлі загального браку кадрів фіксується помітне зростання інтересу жінок до роботи на будмайданчиках, передусім у малярстві, оздобленні приміщень. З’являються навіть жінки-кранівниці. Це не масове явище, але тенденція вже є.
Проте системного вирішення проблеми поки немає. Як не кртути, потрібна державна програма мотивації молоді до будівельних спеціальностей: від профорієнтації та пільгового навчання до іпотечних програм для тих, хто обирає цю сферу як основну. Поки такої програми немає, ринок вирішує проблему тактично, а не стратегічно.
Що буде після війни і коли будуть покращення?
Парадокс ситуації в тому, що завершення бойових дій не знімає кадрову проблему, а загострює її. Масштаби руйнувань колосальні: за даними Укрінформ, понад 170 тисяч житлових будинків пошкоджено або зруйновано, пошкоджено 19 аеропортів, близько 130 залізничних вокзалів і станцій, понад 3,4 тисячі закладів освіти. Відбудова всього цього потребує просто колосальну кількість будівельників і одразу.
А от ринок праці до такого сплеску попиту не готовий. Навіть якщо значна частина чоловіків повернеться з фронту, цього навряд чи вистачить, щоб компенсувати той обсяг робіт, який розгорнеться в перші роки після війни. А одне нове робоче місце в будівництві традиційно генерує 6–7 нових місць у суміжних галузях: від виробництва матеріалів до транспорту й оздоблення.
Це означає, що тиск на вартість будівництва нікуди не зникне, а навіть зросте. Тож дефіцит кадрів стало структурною проблемою ринку, яка закладена в ціну квадратного метра вже сьогодні і закладатиметься ще більше завтра.