Оплата житла залишається обтяжливою для багатьох домогосподарств. / Freepik
Майже половина українців і українок не мають плану дій у разі втрати житла і не зможуть самостійно забезпечити себе іншим помешканням.
Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на дослідження Cedos “Житло та житлові умови україн_ок: результати опитування”, проведене у вересні 2025 року.
Житловий сектор – один із найбільш постраждалих внаслідок війни. За даними Швидкої оцінки збитків і потреб на відновлення (RDNA5) за 2025 рік, близько 14% житлового фонду України було пошкоджено або зруйновано. Це торкнулося приблизно 3 млн домогосподарств.
Більшість змушена орендувати
У результаті повномасштабного вторгнення суттєво скоротилася частка людей, які проживають у власному житлі, водночас зросла кількість тих, хто змушений орендувати.
Найбільший вплив зазнали внутрішньо переміщені особи. 68% тих, хто переїхав до інших міст, орендують житло, оскільки не в змозі придбати власне.
Житло як фінансовий тягар
Витрати на житло залишаються значним фінансовим тягарем для багатьох домогосподарств, передусім для орендарів. Станом на вересень 2024 року 42% опитаних повідомляли, що понад 30% своїх доходів витрачають на оплату житла. Ситуація погіршується такими факторами, як інфляція та зростання тарифів на комунальні послуги при майже незмінному рівні заробітних плат.
Найбільш вразливі – родини із низькими доходами або ті, що перебувають на межі бідності. Через високі витрати на житло вони змушені обмежувати себе в інших базових потребах.
Зокрема, близько 90% таких домогосподарств економлять саме через житлові витрати – передусім на харчуванні (38%) та одязі (42%).
Основні результати дослідження:
- Майже половина опитаних – 48% – не мають чіткого плану дій у разі втрати житла. Порівняно з 2024 роком ця частка зросла з 42%, що свідчить про поглиблення житлової невизначеності.
- Дослідження також виявило суттєву різницю між віковими групами. Найбільш вразливі – люди старшого віку: серед тих, кому 60 і більше років, 63% не знають, як діяти у разі втрати житла. У віковій групі 40-59 років цей показник становить 54%, тоді як серед молоді 18-39 років – 31%.
- Можливості самостійно вирішити житлове питання надалі обмежені: лише 17% опитаних змогли б орендувати інше житло, а придбати власне – лише 3%.
- Водночас близько 90% домогосподарств із низькими доходами змушені економити через витрати на житло, зокрема скорочуючи витрати на харчування (38%) та одяг (42%).
Результати дослідження свідчать про необхідність формування комплексної житлової політики, яка забезпечить захист прав орендарів і підтримає домогосподарства у разі втрати житла – незалежно від форми власності. Водночас вони підкреслюють важливість розвитку доступного житла та ефективних механізмів соціальної підтримки для населення.
Cedos – незалежний аналітичний центр, урбаністичне бюро та спільнота, що з 2010 року працює над питаннями соціального і просторового розвитку.
Нагадаємо, Кабмін підтримав законопроєкт, що дозволить українцям приватизувати житло, що було пошкоджене або знищене внаслідок війни. Йдеться про випадки, коли громадяни проживали у державному або комунальному житлі як наймачі, але не мали права власності на нього.