У Раді сказали, що старий житловий фонд будуть не зносити, а ремонтувати. / Wikipedia
У Верховній Раді заперечили інформацію про можливе масове знесення застарілого житлового фонду, зокрема хрущовок. Наразі жодних рішень щодо такого демонтажу не ухвалювали. Водночас питання реновації подібного житла потребує окремого законодавчого врегулювання, робота над яким ще триває.
Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на заяву Голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народної депутатки Олени Шуляк.
Хрущовки не зносять
За її словами, у парламенті наразі не опрацьовують жодних планів щодо знесення хрущовок. Поза тим, чинні законодавчі ініціативи у цій сфері передбачають насамперед реновацію такого житла, а не його демонтаж.
“Ніхто нічого зносити не збирається. Ми дійсно активно працюємо над новою житловою політикою, і базовий законопроєкт щодо неї вже ухвалено. Але питання реновації застарілого житлового фонду, зокрема хрущовок, хоч і пов’язане з житловою політикою напряму, однак потребує окремо виписаного законодавчого підґрунтя”, – пояснила Шуляк.
50% будинків – хрущовки
Вона наголосила, що проблема застарілого житлового фонду в Україні має значний масштаб. За даними, зібраними ще до повномасштабної війни, в країні налічується понад 30 тисяч таких об’єктів, із яких більш як 10 тисяч – це хрущовки. У деяких містах їхня частка може сягати до 50%.
Водночас останньою законодавчою ініціативою, що безпосередньо стосується цього питання, є законопроєкт №6458. Його ухвалили у першому читанні ще у вересні 2022 року, однак після цього документ зазнав значної кількості правок і потребує суттєвого доопрацювання.
Реновація замість знесення
Як пояснила Шуляк, цей законопроєкт не передбачає простого знесення будинків. Йдеться насамперед про комплексну реконструкцію застарілого житлового фонду. Вона може мати різні варіанти – від модернізації окремих багатоквартирних будинків у межах кварталу до оновлення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
“У кожному окремому випадку спосіб реконструкції має розроблятися з урахуванням результатів технічного обстеження будівель і споруд, енергетичного аудиту та техніко-економічних розрахунків. Тобто не йдеться про універсальне рішення для всіх будинків без винятку”, – зазначила вона.
Знесення – коли інші варіанти неможливі
Окремо Шуляк наголосила: у чинній редакції законопроєкту знесення будівель, розглядається лише як виняток – у випадках, коли інші варіанти оновлення є неможливими.
“Знесення багатоквартирних будинків із подальшим будівництвом нових допускається виключно в тому разі, коли застосування інших способів реконструкції неможливе”, – наголосила вона.
Лише після публічних обговорень
За словами Шуляк, парламент ще не дійшов до остаточного рішення. Після доопрацювання законопроєкт має пройти етап публічних консультацій. Актуальна ситуація з війною дуже змінила нюанси житлової політики та оновлення житлового фонду.
Поза тим, через складну тему та масштабні наслідки рішення щодо реновації застарілого житла не можуть ухвалюватися без широкого обговорення із зацікавленими сторонами.
“Ми активно використовуємо інструмент публічних консультацій і щодо єВідновлення, і щодо нового житлового законодавства тощо. Крім цього, зараз у нас проходять робочі групи по детінізації ринку оренди, а також впорядкування ринку рієлторських послуг. Це потрібно для того, щоб отримати зворотний зв’язок і доопрацювати ініціативу так, аби вона справді працювала”, – резюмувала Шуляк.
Нагадаємо, в Раді почали обговорення законопроєкт модернізації варіантів управління житловим фондом у рамках нової житлової політики. Йдеться, зокрема, про створення у кожному багатоквартирному будинку, де немає ОСББ, окремої юридичної особи – товариства співвласників.