За ширмою галасливої лікарні Odrex ховається передісторія, яка має відношення до азартного бізнесу, офшорних зон та відносин з росією. А основні бенефіціари, котрі раніше стояли за виробництвом гральних апаратів і наживалися на пристрасті до ігор, тепер керують медичним центром, де ціна прорахунку – людське існування.
Резонансна приватна лікарня Odrex створює вигляд сучасної медустанови європейського рівня. Разом із тим, за її фасадом усе чіткіше видніється зовсім інша історія – з гральним бізнесом, офшорами, фірмами-посередниками та взаєминами з росією. Хто ж насправді ті люди, що стоять за лікарнею “Одрекс”, як кошти з азартних розваг перетворилися на медичний бізнес і яка роль у цьому всьому відведена росії, читайте у статті УНН.
Від гральних автоматів до “медицини”: генеза бренду Odrex
Генезис бренду Odrex бере свій початок задовго до того, як ця назва постала на будівлі приватної лікарні. Компанію з ідентичною назвою було зареєстровано в Одесі ще в 1997 році. Офіційно – для виготовлення, а по суті – вона займалася імпортом і лагодженням вживаних гральних апаратів.
Згодом бізнес під маркою Odrex трансформувався з ремонту старих “одноруких бандитів”, привезених із-за кордону, на виробництво гральних автоматів, ігрових столів і рулеток у великих обсягах. Мова йшла вже не про десятки, а про тисячі одиниць продукції на рік, частина з яких експортувалася за межі України.
Компанія була зареєстрована в Одесі на вулиці Розкидайлівській – за тією самою адресою, де й сьогодні “зареєстровані” юридичні особи, пов’язані з діяльністю галасливої лікарні Odrex.
Співвласниками грального бізнесу на різних етапах були Тигран Арутюнян, Леонід Кучук та Ірина Зайкова – персони, які згодом постануть уже в зовсім іншій якості: як ключові особи проєкту під назвою “Медичний дім”.
“Невада”: зв’язок між Odrex і росією
У 2001 році бізнес вийшов на новий виток розвитку. Арутюнян і Кучук заснували компанію “Невада”, котра займалася управлінням власними гральними закладами. Компанія була зареєстрована за тією ж адресою на Розкидайлівській, що зайвий раз доводить єдиний бізнес-ланцюг.
Саме через “Неваду” гральний бізнес Odrex почав активну експансію за кордон. У російських реєстрах журналісти розкрили цілу мережу компаній з тотожною назвою “Невада-Х”, де “Х” відповідало найменуванню російського міста чи області. Такі фірми масово реєструвалися у 2002–2003 роках – у час, коли українські гральні автомати активно поставлялися на ринок РФ.
Особливої уваги заслуговує ТОВ “Невада-Самара” – російська компанія, з якою було пов’язане дочірнє підприємство “Ослан”. Саме з цими структурами журналісти пов’язують подальшу діяльність Віктора Бежинару.
Наразі всі ці російські компанії формально ліквідовані. Однак сам факт їх існування свідчить: бізнес, з якого згодом “виросла” лікарня Odrex, десятиліттями функціонував у тісному зв’язку з російським ринком азартних розваг.
Віктор Бежинару: від грального бізнесу до медицини
Ім’я Віктора Бежинару з’являється в цій історії не випадково. За інформацією журналістів, особа з таким самим ПІБ ще з початку 2000-х років була залучена до питань безпеки в гральному бізнесі Odrex. Саме в той час, коли “Одрекс” і “Невада” активно розширювали свою присутність, зокрема за межами України.
Згодом Бежинару став керівником і засновником ряду компаній, які не мали жодного відношення до медицини, зате фігурували в гучних кримінальних провадженнях. Йдеться про фірми, які брали участь у сумнівних тендерах, де закуповувалося обладнання за цінами, що в рази перевищували ринкові, а сам товар мав ознаки технічної непридатності. Саме ці обставини привернули увагу Державного бюро розслідувань, яке заявляло про перевірку можливих зловживань, завищення вартості обладнання та використання ланцюга пов’язаних компаній для виведення коштів. Фінансові потоки в таких схемах, за даними слідства, проходили через ланцюг компаній з ознаками фіктивності, після чого “розчинялися” на рахунках інших юридичних осіб.
Водночас Бежинару не був стороннім спостерігачем і для медичного проєкту. У певний момент саме він опинився серед осіб, які отримали безпосередній контроль над компанією, що забезпечувала роботу лікарні Odrex. Це сталося вже після того, як довкола медзакладу почали виникати скандали й пильна увага правоохоронних органів. Таким чином, Бежинару став не просто фоновою фігурою з гральним минулим, а особою, яка безпосередньо увійшла в структуру Odrex у критичний для лікарні період.
Як і інші співвласники Odrex, Бежинару зберіг інтерес до гральної сфери. Він і надалі є співзасновником компанії, основним видом діяльності якої офіційно вказана організація азартних ігор. А його партнер у цьому бізнесі володіє торговими марками, безпосередньо пов’язаними з цією індустрією.
Чому власникам грального бізнесу довелося піти в медицину?
У 2009 році ситуація для грального бізнесу в Україні кардинально змінилася. Після трагедії в гральному закладі в Дніпрі держава фактично заборонила діяльність гральних автоматів і залів. Для компаній, які роками працювали в цій галузі, це означало необхідність термінової реорганізації бізнесу.
Саме в цей період структури, пов’язані з брендом Odrex і компанією “Невада”, почали змінювати профіль діяльності. Спочатку під тією ж назвою з’явилася страхова компанія, а вже в 2012 році – медичний проєкт, який згодом перетворився на резонансну приватну лікарню в Одесі.
Підтвердження цієї трансформації можна знайти у відкритих реєстрах. Зокрема, Ірина Зайкова залишалася співвласницею “Невади”, компанія “Одрекс” у формі ТОВ фігурує серед засновників Української асоціації діячів грального бізнесу, а на Зайкову зареєстровані торгові марки “Одрекс”, під якими раніше надавалися послуги азартних ігор.
Таким чином, змінилася вивіска і сфера діяльності, однак ключові фігури і бізнес-зв’язки, сформовані ще в гральному бізнесі, нікуди не зникли.
Російський слід у бізнесі Odrex
Сукупність зібраних фактів свідчить: бізнес-імперія, частиною якої сьогодні є лікарня Odrex, формувалася роками в середовищі грального бізнесу з активною присутністю на російському ринку. Саме в той період були закладені фінансові, корпоративні та управлінські зв’язки, які згодом трансформувалися в “медичний” проєкт.
На тлі численних скандалів довкола лікарні, смертей пацієнтів і заяв їхніх родичів про фінансовий тиск, виникають логічні питання: Чи не були перенесені методи роботи з азартної індустрії, з її максимізацією прибутку за всяку ціну – в сферу, де ціна помилки вимірюється людським життям? І чи мають право люди, які заробляли на лудоманії, зараз займатися “лікуванням” українців?