Парламентарій Михайло Цимбалюк підкреслив, що залучення інвестицій в Україну можливе тільки за умов забезпечення захисту підприємництва з боку силових структур. Незважаючи на певні поліпшення, проблема зловживання владою щодо компаній зберігається, яскравим прикладом чого є утиски групи фірм “Константа”.
Надмірний пресинг з боку правоохоронних структур та необґрунтовані судові справи проти представників ділової сфери змушують компанії зменшувати свою діяльність. Про будь-яку інвестиційну привабливість України можна говорити лише після того, як правоохоронці стануть на захист бізнесу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив депутат Михайло Цимбалюк.
Протидія тиску на підприємництво
Підприємництво в Україні звикло функціонувати та виживати у надзвичайно важких умовах війни, безперервних атак, фіскального навантаження та гонінь з боку правоохоронців. Подібні інциденти, на думку заступника голови Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування імовірних порушень законодавства України при впровадженні заходів з оборони країни, парламентаря Михайла Цимбалюка, завдають шкоди інтересам держави.
Надмірний вплив правоохоронців, інколи необґрунтовані відкриття кримінальних справ, вони не тільки не сприяють створенню інвестиційного середовища, вони навіть стимулюють закриття тих підприємств, які раніше діяли в Україні
– зауважив він у коментарі УНН.
У питанні боротьби із пресингом на бізнес ситуація почала поліпшуватись з минулого року. Нова команда Офісу Генерального прокурора на чолі з Русланом Кравченком проголосила свою нетолерантність до нелегітимного тиску на підприємців через безпідставні кримінальні переслідування.
Також було розроблено платформу “СтопТиск” – лінію прямого зв’язку бізнесу з прокуратурою, де підприємці можуть повідомляти про спроби незаконного втручання в їх діяльність з боку правоохоронних чи контролюючих інституцій.
Як розповіла в інтервʼю УНН Світлана Литвин, заступник керівника відділу в управлінні контролю за дотриманням законів органами, що ведуть боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора, станом на 5 лютого 2026 року через “СтопТиск” надійшло 177 звернень, з яких 169 вже опрацьовано.
За підсумками перевірок у 36 випадках виявлено підстави для реагування та застосовано заходи, це дало змогу оперативно відновити зневажені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено винесення рішень у порядку ст. 284 КПК України. У деяких ситуаціях ми навіть отримували листи з вдячністю за проведену роботу, дописи у соціальних мережах. Це підкреслює важливість функціонування порталу “СтопТиск” для підприємництва. Разом з тим, у 133 випадках причин для реагування не виявлено. Це пояснюється головним чином тим, що не підтвердилися викладені заявниками факти або не було виявлено ознак неправомірного тиску. Інші повідомлення знаходяться на розгляді – їх ретельно досліджують, щоб забезпечити об’єктивний і всебічний аналіз
– зазначила Литвин.
Основи закладено, але проблема не зникла
Незважаючи на вже проведену роботу у напрямку припинення тиску на бізнес з боку правоохоронних інституцій, все ж таки трапляються епізоди неправомірних переслідувань підприємців, зокрема тих, що діють у стратегічно важливих для держави галузях.
Показовим прикладом у даному контексті є переслідування групи фірм “Константа”, до якої входять такі організації як ТОВ “Н3ОПЕРЕЙШІНС”, ТОВ “КСЄНА” та ПрАТ “Авіакомпанія Константа”, що працюють у авіаційній сфері. Цей конгломерат українських компаній є одним із найпотужніших гравців авіаринку як в Україні, так і за її межами.
Як повідомляло УНН, проти групи “Константа” ведеться ряд кримінальних розслідувань, навіть поверхневий аналіз яких дає можливість зробити висновок про їх очевидну замовність.
По-перше, усі справи були порушені за заявами ГО “Рада ветеранів АТО”, яку повʼязують із головним конкурентом групи “Константа” – компанією “Українські вертольоти”. Обидві змагаються за міжнародні контракти з авіаційних перевезень, в тому числі й щодо супроводу місій ООН в африканські країни.
По-друге, заяви подавались одночасно в усі можливі правоохоронні інстанції і порушені кримінальні справи мають ідентичні фабули. Наприклад, наприкінці 2022 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження №12022000000001276. Формально мова йде про нібито пособництво державі-агресору та незаконне заволодіння майном. Справа була порушена за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського.
У заяві він розповів про “теорію змови”, спрямовану нібито на підрив економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіаційної галузі, зокрема ДП “Антонов”, яке, до речі, продовжує залишатися у державній власності. Разом з тим, за майже чотири роки розслідування жодних фактів, що підтверджують ці твердження, не було встановлено.
Незважаючи на те, що злочини цієї категорії належать до компетенції СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ.
По-третє, слідчі у цій справі, як і в низці інших кримінальних проваджень з такими ж очевидно надуманими звинуваченнями, ініціювали масштабні обшуки, вилучення техніки та арешти рахунків компаній, що фактично зупинило господарську діяльність і призвело до зриву угод, зокрема й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій. Очевидно, саме це було метою порушення кримінальних справ, а не реальний пошук істини.
Аналогічні кримінальні провадження, порушені заявами того ж ГО “Рада ветеранів АТО” у СБУ та ДБР, раніше вже були закриті через відсутність складу злочину. Крім того, за даними УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно запевнили у відсутності підстав для застосування санкцій до групи фірм “Константа”.
В організаціях підкреслюють, що всі закордонні партнери, зокрема в ОАЕ, проходили суворий міжнародний комплаєнс, і жоден державний банк не фіксував сумнівних фінансових операцій.
Варто відзначити, що ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій та неприбуткових організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, зокрема з країн НАТО. Компанія є одним із провідних операторів літаків “Антонов” та експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її важливою частиною української авіаційної потужності. На підприємстві створено повний цикл обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН та має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, які засвідчують її відповідність міжнародним вимогам. Авіакомпанії групи також регулярно проходять перевірки та аудити ООН в рамках процедур відбору та нагляду за підрядниками.
Крім того, авіакомпанії групи мають статус критично важливих підприємств для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, наданий Державіаслужбою. Також авіакомпанії мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, наданий Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Юристи, опитані УНН, вказують на те, що така активність правоохоронців має усі ознаки замовного переслідування з метою тиску на бізнес. Очевидно, правоохоронці стали знаряддям у конкурентних протистояннях, які поступово перетворюються на загрозу національній безпеці.
Необґрунтований тиск на підприємництво погіршує інвестиційну привабливість
На думку депутата Михайла Цимбалюка, держава повинна створювати відповідні умови для ведення бізнесу в першу чергу для національних підприємств, а вже потім для іноземних компаній.
Про будь-який клімат для інвестицій можна говорити тоді, коли правоохоронні органи будуть захищати підприємництво та закон, а не чинити додатковий пресинг, щоб цей бізнес припиняв свою діяльність в Україні. Це сумна дійсність і, на жаль, навіть ті закони, які Верховна Рада ухвалила щодо заборони перевірок, не приносять бажаного результату. Підприємці, інвестори і надалі скаржаться на надмірний тиск
– додав Цимбалюк.
Отже, незважаючи на початкові кроки до системної протидії нелегітимному впливу на підприємців, проблема вибіркового та конкурентно вмотивованого переслідування бізнесу залишається актуальною. Окремі випадки утисків стратегічних підприємств, як от групи “Константа”, свідчать про те, що правоохоронна система ще не остаточно звільнилася від практики використання кримінальних інструментів як засобу впливу.