Україна взяла на себе зобов’язання модернізувати процес вибору Генпрокурора, приводячи його у відповідність до європейських норм, однак це не включає в себе проведення змагання. У розвинених європейських державах Головного прокурора призначає уряд або президент.
Інтеграція України до Європи неминуче вимагає значних змін у законодавстві та пристосування до європейських стандартів. Тим не менш, у певних обговореннях дедалі частіше постає питання: чи дійсно ми впроваджуємо європейський досвід, чи розробляємо власні змішані моделі, яких немає в самій Європі, інформує УНН.
Одне з таких обговорень стосується питання обрання та звільнення Генерального прокурора України.
Останнім часом ряд реформаторів з громадянського суспільства наполягає: Головного прокурора потрібно обирати на змаганнях за участі активістів, посилаючись на “найкращі європейські норми”. Але чи це правда?
Що саме зобов’язалася зробити Україна
Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький акцентує, що 11 грудня 2025 року було затверджено спільну заяву Єврокомісара з питань розширення та віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Один з пунктів даного документа виглядає наступним чином: “Здійснити всебічний перегляд механізму висування та усунення Генерального прокурора з метою приведення її у відповідність до провідних європейських стандартів”.
Тому, зі слів експрокурора, заява не містить ані слова про змагання. Вона також не роз’яснює, що саме слід вважати “провідними європейськими стандартами”. Однак саме на основі цього формулювання з’явився політичний меседж: в Україні повинно бути змагання на місце Генпрокурора.
А що ж насправді є “кращою європейською практикою”?
Броневицький наводить дійсні європейські норми економічно розвинених країн, чиї системи вважаються взірцевими.
За сукупністю критеріїв (номінальний ВВП, ВВП на душу населення, ВВП за ПКС, ІЛР) до першої п’ятірки європейських держав входять: Німеччина, Швейцарія, Франція, Великобританія, Швеція. І ось яким чином в даних державах висувають Генерального прокурора, розповідає Броневицький.
Німеччина: кандидатуру пропонує Федеральний міністр юстиції, призначає Федеральний президент.
Швейцарія: Головного прокурора обирають Федеральні збори (об’єднане засідання обох палат парламенту).
Франція: кандидатуру пропонує міністр юстиції, затверджує президент Республіки.
Велика Британія: призначає прем’єр-міністр, офіційно затверджує монарх.
Швеція: призначення здійснює уряд.
Жодна з даних країн не проводить змагання.
І це не “відхилення від норм”, а європейська норма як така.
То в чому річ?
Річ не в Європі. Річ в інтерпретаціях. Як точно зауважив народний депутат Сергій Власенко, Конституція України безпосередньо визначає процес призначення Генерального прокурора.
У нас в Конституції зазначено, що кандидатуру Генерального прокурора пропонує Президент України за згодою з Верховною Радою. Все. Немає жодних змагань
– відмічає він.
Власенко також скептично розцінює саму ідею змагань в поточному вигляді.
За останні декілька років ми побачили, що ці змагання часто нагадують формальність. Заздалегідь відомі переможці, маніпулювання під час процесів
– говорить нардеп, голова Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань імовірної корупції в правоохоронній та судовій системах.
Як приклад він навів змагання до апеляційних адміністративних судів, де, за інформацією Тимчасової слідчої комісії, серед лідерів опинилися діючі члени Вищої ради правосуддя, родичі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та співробітники самих конкурсних інституцій.
Конституція: ще один вагомий аргумент
Член Комітету Верховної Ради з питань правової політики Володимир Ватрас підкреслює, що зміни до Конституції в частині механізму виборів Генерального прокурора – не передбачаються.
Посада Генерального прокурора є конституційною. Зміни до Конституції в умовах військового стану є неможливими
– стверджує парламентарій.
Більше того, за його словами, парламент на даний час не має ніяких планів змінювати механізм призначення Генпрокурора, а зауважень до чинного керівника прокуратури у депутатів немає.