Офіс Генпрокурора започаткував онлайн-сервіс “СтопТиск” для протидії тиску на підприємництво, вже опрацьовано 169 звернень. Водночас, деякі гучні справи, наприклад, переслідування групи “Константа”, досі не дійшли до свого логічного завершення.
Діяльність з протидії тиску на підприємницький сектор в Україні вперше за тривалий час отримала поштовх, адже нова команда Офісу Генерального прокурора ввела в дію інструменти прямого зв’язку з бізнесменами та перегляду кримінальних справ. Разом з тим, частина резонансних справ, які мають всі ознаки замовлених, досі не завершені, що викликає питання, чи вдасться довести реформу до фінального результату, пише УНН.
Новий підхід до застарілої проблеми
Термін “тиск на підприємництво” в Україні давно перестав бути чимось нереальним і більше нагадує звичку правоохоронних органів, що передавалася від однієї влади до іншої. Наразі переслідування має щонайменше дві складові: регуляторно-податкову та правоохоронну. Якщо до мінливості законодавства, змін у звітності та фіскальних методах підприємці більш-менш звикли, то зловживання з боку правоохоронних органів часто стають дійсно обтяжливим фактором, здатним на довгі роки зупинити роботу компанії шляхом блокування рахунків, конфіскації техніки тощо.
Після приходу нової команди до Офісу генерального прокурора, напрямок на системну протидію тиску на підприємництво став першочерговим. Ще обіймаючи посаду керівника Державної податкової служби, теперішній Генпрокурор Руслан Кравченко активно спілкувався з бізнесменами та розумів потребу бізнесу в реальному захисті від замовного кримінального переслідування.
“СтопТиск” як механізм безпосередньої дії
У вересні 2025 року запрацював веб-портал “СтопТиск” – засіб прямого зв’язку бізнесу з прокуратурою. Тут підприємці можуть повідомляти про спроби неправомірного впливу на них з боку правоохоронних або контролюючих органів.
За словами Світлани Литвин, заступника начальника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, що здійснюють боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та іноземних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, станом на 5 лютого 2026 року через “СтопТиск” було отримано 177 звернень, з яких 169 вже опрацьовано.
За підсумками перевірок у 36 випадках встановлено підстави для реагування та вжито заходів, це дало змогу оперативно відновити порушені права бізнесменів. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено прийняття рішень у відповідності до ст. 284 КПК України. У певних випадках ми навіть отримували листи з подяками за виконану роботу, дописи у соціальних мережах. Це показує важливість роботи порталу “СтопТиск” для підприємництва. Водночас у 133 випадках підстав для реагування не було виявлено. Це пояснюється здебільшого тим, що обставини, наведені заявниками, не підтвердилися, або не було виявлено ознак незаконного тиску. Інші повідомлення знаходяться в роботі – їх детально перевіряють, щоб забезпечити об’єктивний і всебічний розгляд
– розповіла Литвин.
Ці цифри вказують на те, що прокуратура насправді здійснює ревізію кримінальних проваджень. У ряді гучних кейсів, зокрема щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш” та інших, після додаткової перевірки справи було закрито, а арешти скасовано.
Разом з тим, в ОГП підкреслюють, що “СтопТиск” – це не засіб уникнення відповідальності. Якщо у кримінальному провадженні зібрано належну доказову базу, воно направляється до суду.
Ситуація змінилася, але проблеми залишаються
Незважаючи на те, що боротьба з тиском на підприємництво перестала бути лише на словах, проблема ще не вирішена. Зараз бізнес найчастіше скаржиться на порушення під час обшуків; невиконання судових рішень щодо повернення майна; необґрунтоване затягування досудового розслідування; невідповідні заходи забезпечення кримінального провадження. Щодо останнього йдеться, зокрема, про блокування рахунків, вилучення техніки чи обладнання, необхідних для роботи підприємства.
Найбільше критики викликають Нацполіція, БЕБ, СБУ, а також митні й податкові органи. Саме в цих секторах історично виникала найбільша кількість конфліктів із підприємництвом.
Незважаючи на перегляд старих справ, частина проваджень досі залишається у “підвішеному” стані без завершення. Формально тривалість розгляду не є ознакою сфабрикованості чи замовленості провадження, проте для бізнесу роки невизначеності – це фактичне знищення без вироку.
Справа групи “Константа”: показник не завершених реформ
Одним із відомих прикладів є переслідування групи “Константа” – компаній, що працюють у сфері авіабудівництва та авіаперевезень.
Йдеться про багаторічне кримінальне переслідування, яке, за оцінками юристів, зокрема адвокатів та колишніх суддів, має ознаки замовного характеру. Слідчі дії, обшуки, арешти майна, вилучення техніки – все це має на меті заблокувати роботу компаній, що працюють у стратегічній для країни галузі.
Як писав раніше УНН, наприкінці 2022 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження №12022000000001276 щодо групи авіаційних компаній, зокрема – “Авіакомпанії Константа”. Формально слідство стосується нібито допомоги державі-агресору та заволодіння майном. Справа була відкрита за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського, якого пов’язують із компанією “Українські вертольоти”.
У заяві він розповів про “теорію змови”, спрямовану нібито на послаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіаційної галузі, зокрема ДП “Антонов”, яке, до речі, продовжує перебувати в державній власності. Разом з тим, за майже чотири роки слідства жодних фактів, які б підтвердили ці твердження, не було встановлено.
Незважаючи на те, що злочини цієї категорії належать до підслідності СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Паралельно слідчі ініціювали масштабні обшуки, вилучення техніки та арешти рахунків компаній, що фактично зупинило господарську діяльність і призвело до зриву контрактів, зокрема й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Схожі кримінальні провадження, відкриті заявами того ж ГО “Рада ветеранів АТО” в СБУ та ДБР, раніше вже були закриті через відсутність складу злочину. Крім того, за даними УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній “Константа”.
У компаніях наголошують, що всі іноземні контрагенти, зокрема в ОАЕ, проходили суворий міжнародний комплаєнс, і жоден державний банк не фіксував підозрілих фінансових операцій.
Варто зазначити, що ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій і некомерційних організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, зокрема з країн НАТО. Компанія є одним із провідних операторів літаків “Антонов” та експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її важливою частиною української авіаційної потужності. На підприємстві створено повний цикл обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН та має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, які підтверджують її відповідність міжнародним вимогам. Авіакомпанії групи також регулярно проходять перевірки та аудити ООН у межах процедур відбору й нагляду за підрядниками.
До того ж авіакомпанії групи мають статус критично важливих підприємств для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, наданий Державіаслужбою. Також авіакомпанії мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, наданий Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Рівновага між захистом підприємництва та кримінальною відповідальністю
Головна проблема таких справ – їх навмисне затягування. Відсутність підозр протягом тривалого часу, слабке розслідування та наявність ідентичних проваджень, закритих через відсутність складу злочину, викликає питання щодо дійсних мотивів дій правоохоронців. Для компаній це означає заморожені або зірвані контракти, труднощі з фінансуванням, втрату довіри міжнародних партнерів, зменшення надходження інвестицій.
Саме такі кейси показують, що незважаючи на запуск платформи “СтопТиск” і закриття ряду безпідставних кримінальних проваджень, повне очищення системи ще не відбулося. Частина старих замовних справ продовжує існувати власним інерційним життям.
Наразі відбувся потужний поштовх реальній боротьбі з неправомірним тиском на підприємництво. Проте остаточний успіх реформи визначатиметься не кількістю прийнятих звернень, а долею найскладніших і найгучніших кейсів, які роками залишаються інструментом впливу і тиску на бізнесменів.
Доки такі провадження не отримають прозорого й законного фіналу, боротьба з тиском на підприємництво вважатиметься лише частково завершеною.