Гучна “Справа Odrex” і численні нарікання на терапію від хворих показали системну проблему беззахисності українських пацієнтів. У Верховній Раді вже говорять про необхідність законодавчих коректив, які дозволять чітко відрізнити професійну похибку від злочинної халатності. Мова йде про відповідальність не тільки лікарів, а й керівництва медустанов, яке повинно відповідати за управлінські рішення та організацію допомоги.
Гучна “Справа Odrex”, ініціатива активістів StopOdrex із наріканнями на лікування та відомості про смерті хворих під час терапії висвітлили критичну вразливість українського пацієнта. Народний депутат, заступник голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що систему варто починати змінювати на рівні законодавства. Про те, чому Україні необхідне чітке розмежування професійної помилки та злочинної недбалості та чи можливе впровадження відповідальності не лише для лікарів, а й для керівництва медзакладів, читайте в матеріалі УНН.
Коли пацієнт сплачує високу вартість за лікування у приватній клініці, він купує не лише комфортну палату, а сподівається на більш високий рівень безпеки та передові підходи до терапії. Однак “Справа Odrex” зруйнувала цей міф. Смерть засновника Kadorr Group Аднана Ківана, чиє життя обірвалося в стінах одеської клініки Odrex через сепсис, стала поштовхом для справжнього громадського вибуху. З’ясувалося, що за блискучим фасадом скандальної одеської клініки ховаються десятки кримінальних проваджень і трагічних історій людей, які вважають себе або своїх близьких постраждалими через терапію в Odrex. Саме вони і сформували ініціативу активістів StopOdrex, який збирає та анонімно публікує історії про лікування в клініці.
Здебільшого у своїх історіях колишні пацієнти Odrex розповідають про можливі маніпуляції з медичними документами, залякування смертельними діагнозами заради нав’язування дорогих операцій, поширення особистих даних колишніх пацієнтів та навіть співпрацю клініки з приватними ритуальними службами.
Народний депутат, заступник голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що саме недосконалість законодавства є причиною того, що справи про медичну халатність затягуються на роки, не даючи відповідей ні хворим, ні медикам. За її словами, корінь проблеми в тому, що закон зараз не дозволяє чітко відокремити фатальну випадковість від усвідомленого порушення протоколів. Це перетворює пошук справедливості на нескінченний процес, де винних знайти практично неможливо.
Резонансні медичні справи, які роками перебувають у судах, свідчать про системну проблему. Питання не лише в суворості кримінальної відповідальності, а в тому, що в українському законодавстві досі немає чіткого розмежування між кримінальною недбалістю, професійною помилкою та системним дефектом організації медичної допомоги. Через це родини пацієнтів роками чекають справедливого рішення, а лікарі працюють у постійному страху кримінального переслідування навіть у складних клінічних ситуаціях. Така модель не формує ні довіри, ні безпеки
– вважає Оксана Дмитрієва.
Нардеп зазначила, що у більшості європейських держав акцент законодавства не на тяжкості покарання, а на створенні незалежних механізмів професійного розгляду. Йдеться про клінічні комісії та лікарське самоврядування, які здатні фахово відрізнити об’єктивний медичний ризик від організаційного провалу керівництва клініки. Саме такий підхід дозволив би швидше встановлювати істину в справах, подібних до Odrex.
“Ще в грудні я підіймала питання необхідності змін у підході до розгляду медичних інцидентів. Переконана, що Україні потрібна система, яка одночасно захищає права пацієнтів, забезпечує справедливу професійну оцінку для лікарів і розподіляє відповідальність не лише на виконавця, а й на заклад та управлінські рішення. Робота в цьому напрямку триває. Я переконана, що ми маємо перейти від реакції на окремі трагедії до створення прозорих і передбачуваних правил, які підвищать довіру до медичної системи”, – додала Оксана Дмітрієва.
“Справа Odrex” також оголила проблему вибіркової сліпоти регулятора. Попри 10 кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю “Одрексу” (за статтями: шахрайство, неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками та умисне вбивство), НСЗУ продовжує укладати з клінікою контракти, спрямовуючи туди бюджетні кошти. Відповідно до офіційних заяв адміністрації скандальної Odrex, лише за 2023 рік клініка отримала від НСЗУ понад 53 млн гривень.
Можливо, причина такої “зручної сліпоти” в тому, що гендиректор скандальної клініки Odrex Тігран Арутюнян та міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, як повідомляв УНН раніше, знайомі багато років? Адже Арутюнян не просто очолює скандальну клініку, а офіційно входить до складу робочої групи МОЗ з питань розвитку приватної медицини, яку очолює міністр Ляшко. Саме ця група напрацьовує “правила гри” для приватного сектору медицини. Таке близьке партнерство на тлі 10 кримінальних справ та масових скарг пацієнтів породжує обґрунтовані підозри у конфлікті інтересів: чи може міністр об’єктивно контролювати того, з ким спільно “розвиває та регулює” ринок?
Ситуація навколо “Справи Odrex” це вирок старій моделі правовідносин в українській медицині. Коли високі чеки та впливові знайомства в МОЗ стають “бронею” від відповідальності, пацієнт перетворюється на беззахисного споживача небезпечних послуг. Проте в цій системі немає переможців. Поки покарання за системні провали в управлінні та неналежне надання допомоги не почне чітко регулюватися законом, ми бачитимемо лише поглиблення прірви: пацієнти боятимуться йти до лікарень, а фахові медики – братися за складні випадки, аби не стати черговими “цапами-відбувайлами” у судах у разі фатального кінця.
Медицина не має бути лотереєю чи “небезпечним бізнесом”, де ціною помилки є людське життя. Україні потрібні прозорі правила гри, де захист пацієнта є безумовним пріоритетом, а відповідальність медичного закладу, у разі помилки – неминучою.