На засіданні Кабінету Міністрів України було схвалено законопроект, який може призвести до ліквідації професійно-технічних училищ, який подано до Верховної Ради.
Шмигаль, професійно-технічна освіта» fetchpriority=»high» width=»1200″ height=»675″ />
Денис Шмигаль, професійно-технічна освіта
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що уряд схвалив зареєстрований у парламенті законопроєкт про профтехосвіту. Це нове законодавство має на меті реформувати професійно-технічну освіту відповідно до потреб ринку праці, європейської інтеграції та процесу децентралізації. Детальніше про зміни, які запровадить цей документ в освітній галузі, читайте в Інформаторі.
Під час засідання Кабміну Денис Шмигаль зазначив, що замість нинішніх 18 типів закладів профтехосвіти буде створено лише два: професійно-технічний коледж та навчальний центр. Крім того, особи, які здобувають професійно-технічну освіту, визнаватимуться студентами та курсантами.
Ініціатива планує включити оновлену навчальну програму та систему, яка відповідає потребам ринку праці. Модульна структура освітніх програм дасть змогу отримувати професійну кваліфікацію на короткотермінових курсах. Збільшиться фінансова незалежність, посилиться співпраця між закладами професійної освіти та бізнесом, зокрема через спільні інвестиційні ініціативи.
Народний депутат Олексій Гончаренко також зазначив додаткові зміни, серед яких:
- Академічна мобільність – студенти та викладачі матимуть можливість навчатися та проходити стажування як в Україні, так і за кордоном.
- Індивідуальна освітня траєкторія – учні матимуть можливість вибрати темп і формат навчання.
- Освітні гранти – для програм дуальної освіти буде доступне державне або місцеве фінансування.
- Інституційна автономія – більша незалежність щодо фінансів, кадрової політики та організації навчання.
- Військово-технічні навчальні заклади – готують фахівців для Збройних Сил України та правоохоронних органів.
- Поєднання ліцензування та скасування вимог сертифікації.
- Установи зможуть функціонувати як муніципальні некомерційні організації, забезпечуючи більшу гнучкість у фінансовому та кадровому виборі.
- Збільшення ролі роботодавців – вони матимуть право голосу в освітніх програмах через наглядові ради.
- Можливості оренди об'єктів для ефективного управління відповідно до європейської практики.
- Державно-приватне партнерство для залучення інвестицій у професійно-технічну освіту.
Важливо зазначити, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект №13107 «Про професійно-технічну освіту» авторства Ольги Коваль, Сергія Бабака, Романа Грищука та інших законодавців. Законопроект №13107 пропонує кілька змін до професійно-технічної освіти, зокрема:
- Можливість отримати додаткову професію безкоштовно: громадяни зможуть отримати нову професію не раніше ніж через три роки після отримання попередньої кваліфікації за наявності не менше двох років страхового стажу;
- Доступ до освіти без базової середньої освіти: особи, які не мають повної базової середньої освіти, матимуть право на професійне навчання;
- Нова модель фінансування: запроваджується нова субвенція з державного місцевим бюджетам на оплату праці вчителів, а утримання матеріально-технічної інфраструктури комунальних професійно-технічних закладів фінансуватиметься за рахунок місцевих бюджетів;
- Більша автономія професійно-технічних навчальних закладів: вони матимуть можливість самостійно встановлювати правила прийому абітурієнтів, створювати освітні програми та управляти отриманими доходами;
- Впровадження аудиту освіти: для підвищення стандартів освіти будуть запроваджені аудити якості;
- Зміни в режимі робочого часу: тривалість роботи вчителів буде скорочена до 36 годин на тиждень з попередніх 40;
- Термінологічні оновлення: терміни «професійно-технічна освіта» замінити на «професійно-технічна освіта», а «студент» — на «учень».
Розробкою цього законопроекту з 2021 року займалася група народних депутатів України, створена Комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. До його розробки також долучилися експерти МОН, Державної служби якості освіти України, закладів професійної освіти, наукових організацій тощо. Наразі документ перебуває на розгляді в Комітеті Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. У разі ухвалення, реалізація нового закону вимагатиме додаткового фінансування з державного бюджету.
