Підставою для ідентифікації фізичної особи як резидента є самостійне декларування нею основного місця проживання в межах України в порядку, визначеному Податковим кодексом України, або реєстрація як самозайнятої особи.
Платник податків. Фото: Getty Images
Платник податків (юридична особа, фізична особа-підприємець або фізична особа) має можливість вимагати довідку, що підтверджує його статус податкового резидента України, для запобігання подвійному оподаткуванню відповідно до міжнародних договорів. Податкова служба дає рекомендації, як це зробити.
Платник податків може отримати довідку про підтвердження статусу податкового резидента України одним із таких способів:
- шляхом електронного зв’язку в цифровому форматі через розділ «Листування з ДПС» закритого простору Електронного кабінету;
- надіславши поштою запит із повідомленням про вручення та описом документів, що додаються.
Довідка або мотивована відмова у її видачі надається за підписом керівника контролюючого органу протягом десяти календарних днів з дня подання заяви. Сертифікат буде видано в паперовому або електронному форматі, як зазначено в заяві. Ознайомитися з електронним сертифікатом платник може у закритому розділі Електронного кабінету. Положення щодо підтвердження статусу податкового резидента України з метою уникнення подвійного оподаткування не визначають термін дії такої довідки.
Кому потрібна допомога?
Відповідно до пп.14.1.213 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України резидентами є:
- юридичні особи та їх окремі підрозділи, створені та діючі відповідно до законодавства України, незалежно від того, розташовані вони в Україні чи за кордоном;
- дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються дипломатичними привілеями та імунітетом;
- фізичні особи-резиденти – особи, які мають місце проживання в Україні.
Якщо фізична особа також має місце проживання в іноземній державі, вона буде вважатися резидентом, якщо вона постійно проживає в Україні; навпаки, якщо вони також мають постійне місце проживання за кордоном, вони вважаються резидентами, якщо їхні основні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) знаходяться в Україні. Якщо неможливо визначити державу, де фізична особа має центр життєвих інтересів, або якщо вона не має постійного місця проживання в будь-якій країні, вона вважатиметься резидентом, якщо вона перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день прибуття та від’їзду) протягом податкового року або його сегментів.
Достатньою (хоча і не виключною) умовою для визначення місцезнаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є постійне місце проживання членів її сім’ї або реєстрація їх як суб’єкта підприємницької діяльності. У разі неможливості встановлення статусу резидента фізичної особи з використанням попередніх рекомендацій підпункту «в» пункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Цивільного кодексу України особа визнається резидентом, якщо вона має громадянство України.
Якщо, всупереч закону, громадянин України має також громадянство іншої держави, така особа буде вважатися громадянином України з метою оподаткування без права заліку податків, сплачених за кордоном, як це передбачено Податковим кодексом України або положеннями міжнародних договорів за участю України.
Підставою для віднесення фізичної особи до категорії резидентів є самостійне декларування нею основного місця проживання в Україні в порядку, визначеному Податковим кодексом України, або реєстрація як самозайнятої особи.
Кому можуть відмовити у видачі сертифіката?
Підставою для відмови у видачі Сертифікату може бути:
- в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутні відомості про реєстрацію юридичних осіб чи фізичних осіб – підприємців;
- відсутні відомості про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;
- розбіжності між інформацією, наведеною у Заяві, зокрема реєстраційними даними юридичної або фізичної особи, даними, наявними в інформаційних системах контролюючого органу;
- заяву подано особою без належних повноважень;
- іноземна компанія з фактичним управлінням, розташована в Україні, не отримала або втратила статус податкового резидента України відповідно до підпункту 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України.
