Якщо через 10 років після корупційної операції законний покупець отримує землю чи нерухомість, які були незаконно вилучені з державної чи комунальної власності, держава чи громада втрачають право витребувати ці активи, якщо з моменту операції минуло менше 10 років. Якщо суд визначить, що майно було вилучено незаконно, держава чи громада можуть вимагати повернення цього майна від законного покупця, але мають забезпечити повну компенсацію вартості землі чи нерухомості.
Верховна Рада
12 березня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект №12089, яким вносяться зміни до Цивільного кодексу щодо посилення захисту прав законних покупців. Це викликало дискусію. З одного боку, закон захищає права власності, а з іншого – викликає занепокоєння щодо можливої корупції.
Ініціативу вніс у жовтні 2024 року народний депутат Ігор Фріс. Він зазначив, що діючі норми Цивільного кодексу щодо віндикації (право власника витребувати своє майно з незаконного володіння) та негаторних позовів (позов власника до третіх осіб про усунення перешкод у здійсненні права власності) призвели до неоднорідності судової практики на рівні Верховного Суду протягом останніх років. Це фактично замінило віндикаційні позови негаторними позовами, що суперечить усталеній судовій практиці щодо правової природи державної реєстрації речових прав на майно та суперечить практиці ЄСПЛ.
За його словами, ухвалення закону є необхідним для розмежування способів захисту права власності на нерухоме майно для досягнення балансу інтересів держави, територіальної громади та приватних власників, захисту прав та інтересів, у тому числі майнових, законних набувачів, а також недопущення ситуацій, коли добросовісні набувачі змушені будуть вимагати від держави відшкодування збитків, завданих унаслідок витребування майна (якщо держава не гарантувала недоторканність права власності).
Член Ради підтримки підприємництва в умовах воєнного стану, створеної рішенням РНБО, співзасновник Monobank Олег Гороховський у своїй соцмережі висловився на підтримку закону.
«Земля не має цінності без пов’язаної з нею економічної діяльності. Люди процвітають, коли купується земля, будуються фабрики, створюються робочі місця та зростає конкуренція за працівників, що призводить до підвищення заробітної плати. Міста стають бажаними місцями для життя, коли інвестуються в землю для будівництва привабливих будівель. Державний бюджет виграє, коли землю купують під готелі, які приносять дохід і податки. Інвестиції надходять, коли інвестори купують землю, будують офіси, здають їх в оренду з метою прибутку та діляться своїми успіхами з іншими. Процвітаюча країна визначається не величезною кількістю державної землі, а жвавою економічною діяльністю на її території. Таким чином, ми повинні бути стурбовані повільними темпами будівництва та усунути всі перешкоди, щоб сприяти подальшому розвитку. Закликаю народних депутатів підтримати законопроект 12089», – написав Олег Гороховський.
У Центрі протидії корупції стверджують, що якщо законопроєкт №12089 буде підписаний Зеленським, це дозволить легітимізувати земельні схеми, в тому числі організовані Комарницьким. Цю точку зору повторили в репості журналісти Bihus.Info у соцмережах.
«Основний ризик полягає в тому, що законопроект дозволяє легалізувати будь-яку незаконно вибулу землю з державної чи комунальної власності, якщо минуло 10 років після вилучення. Автор законопроекту, «слуга» Ігор Фріс, розглядає це як запобіжник для суб’єктів господарювання, які купують землю «у третіх осіб» як добросовісні набувачі, таким чином уникаючи участі в попередніх операціях. Він спрямований на захист інвесторів, які законно придбали землю. Проте в остаточний варіант законопроекту не ввійшли рекомендації КПК, на що наголосили депутати та комітет під керівництвом «слуги» Дениса Маслова», — зазначають у Центрі протидії корупції.
Як раніше повідомляв Інформатор, Спілка українських підприємців розкритикувала висловлювання пов'язаного з ЦГС Віталія Шабуніна, який безпідставно засудив законопроект, спрямований на посилення прав законних покупців нерухомості. Про це заявив член правління Спілки Олександр Конотопський. Він спробував пояснити Шабуніну, що законопроект №12089 ініційований і розроблений Радою підтримки бізнесу.
«Ми зробили це для бізнесу та на прохання бізнес-спільноти. Це значний крок до формування міцної економіки. Будівництво в Україні має бути оптимізоване. Права приватної власності мають бути захищені», — стверджує Конотопський.
Конотопський нагадує нам, що Україна історично стикалася з проблемами щодо приватної власності, зазначаючи, що однією з поширених тактик рейдерів є «переслідування власника землі за нібито незаконне вилучення з державної власності десятиліття тому».
«Якщо людина може прийти і заволодіти тим, що вона купила на законних підставах, вона вагатиметься вкладати у що-небудь… Зрештою, це призводить до стагнації. Така нація стане пусткою», – попереджає Конотопський.
Він підкреслив, що Рада сприяння підприємництву вважає законопроект принциповим і життєво необхідним для підвищення інвестиційної привабливості держави.
Справа Комарницького
Секретар Київради Володимир Бондаренко та голова земельної комісії Михайло Терентьєв погодили порядок денний із Денисом Комарницьким, який курує Київ. Вони визначали, які «земельні» питання потребують голосування на сесіях, які потрібно відкласти, а то й зовсім «провалити». Шокуючі викриття стали нещодавні розслідування журналіста Дениса Бігуса. Серед яскравих моментів: Комарницький навчив депутатів, як орієнтуватися в підкупі за голоси. Також спливли свіжі імена депутатів, які ймовірно брали участь у корупційних схемах, охоплюючи цілі фракції.
