ДБН про споруди цивільного
захисту буде доопрацьовано
До державних будівельних норм (ДБН) щодо споруд цивільного захисту можуть внести певні зміни за умови конструктивних пропозицій від профільного середовища та ринку. Йдеться про довжину та висоту евакуаційних виходів, ємність резервуара для води, а також вимоги облаштування універсального санітарно-гігієнічного приміщення.
Про це під час круглого столу з представниками «Української Ради Бізнесу» розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
«Одне з базових завдань в умовах війни – створення всіх необхідних умов для розвитку мережі захисних споруд цивільного захисту. Саме для цього ми запровадили ДБН «Захисні споруди цивільного захисту» ДБН В.2.2-5:2023. Вони враховують реалії воєнного часу та міжнародний досвід з облаштування споруд цивільного захисту. Це чіткі вимоги до проєктування та будівництва нових захисних споруд, а також реконструкції та капітального ремонту вже існуючих», – зазначила Олена Шуляк.
Вона пояснила, що чинні ДБН щодо споруд цивільного захисту розроблялися на замовлення Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС) з урахуванням масштабів руйнувань внаслідок російської збройної агресії. Згідно з ними всі проєкти відбудови житлових і громадських будівель, зокрема шкіл, лікарень, дитячих садочків, повинні передбачати наявність правильно облаштованих захисних споруд.
Нині до розробників ДБН надходить багато звернень щодо коригування цих норм. Зокрема, щодо використання більш легких конструкцій і можливості не розміщувати об‘єкти під землею. Однак про переписування ДБН з нуля не йдеться.
«Я не думаю, що на сьогодні є хтось, хто візьме на себе відповідальність скасувати ДБН, які почали діяти з першого листопада минулого року. Їхный основний замовник – ДСНС, оскільки саме від них залежить, як працює українська система цивільного захисту. Звичайно, було багато звернень стосовно зміни цих норм. Наприклад, були пропозиції щодо використання більш легких конструкцій або навіть нерозміщення під землею. Але враховуючи те озброєння, які застосовує проти нас росія, ми ще багато років будемо будувати систему цивільного захисту, укриття, споруди подвійного призначення, скільки б це не коштувало. Я вважаю, що останніх варто будувати якомога більше. Йдеться, наприклад, про споруди, які можна використовувати як паркінги, коли не має бомбардувань», – зазначила Шуляк.
При цьому вона зауважила, що парламент готовий розглядати пропозиції по адаптації чинних ДБН, але тільки за умови, якщо вони конструктивні. Йдеться, зокрема, про декілька ключових параметрів, які можуть переглянути. На першому місці – довжина і висота евакуаційних виходів, адже їх потрібно проєктувати одразу і це значні капіталовкладення. Також є питання і до ємності резервуарів для води, а також до облаштування універсального санітарно-гігієнічного приміщення. Наразі таке приміщення повинно бути на кожні 200 осіб, але цей показник необхідно уточнювати. Можливо, зауважила парламентарка, треба передбачити більшу кількість санітарних зон, однак попередньо слід провести детальні прорахунки.
«Ми дослухаємся до всіх пропозицій, більше того, профільне міністерство активно працює над можливими змінами, але повторюся – у нашому випадку слід розглядати тільки конструктивні пропозиції. Наприклад, приходять люди, які стверджують, що ДБН погані, оскільки згідно з ними в одному місці буде дуже багато людей, тому потрібні нові ДБН, в яких передбачили індивідуальні бетонні капсули під кожну людину, закопані на певній відстані одна від одної. Можливо, в теорії це виглядає й реальним, однак на практиці – ні. Тому скасування ДБН заради нових, які передбачать це, у нас не буде”, – підсумувала народна депутатка.
Нагадаємо, в Україні планують створити Єдиний державний реєстр укриттів, який допоможе систематизувати дані про стан кожного по всій країні. Офіційна державна база укриттів відрізнятиметься від аналогічних баз даних, які нині є в інформаційному просторі, оскільки її наповнення і верифікація, а також вимоги до адміністрування будуть чітко регламентовані. Систему планується інтегрувати в мобільний застосунок Дія.
Цікаво про нерухомість: в яку нерухомість за кордоном інвестують українці
Читайте більше новин про відбудову України у спецтемі на Build Portal
