Біля світлини героя — хлібина. На Волині провели в останній путь відважного оборонця. Ковельська громада попрощалася з Георгієм Смалем. Він ще стільки всього не встиг пізнати у житті, не відчув безліч радісних моментів. Його історія так і залишилась незавершеною. Йому назавжди 34 роки, інформує міська рада.
ВІДЕО ДНЯ
«Георгій з’явився на світ у столичному місті Таджикистану — Душанбе. Коли йому виповнилося лише чотири місяці, мати Людмила разом із маленькою дитиною повернулась до рідного Ковеля. Розпочинати життя наново було нелегко, але вона зробила все, щоб забезпечити синові оселю, піклування та відчуття захищеності. Усю свою ніжність жінка дарувала Георгію, виховуючи його самостійно. Юнак обрав професію кухаря та поступив до Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного обслуговування. Після закінчення навчання працював у закладах громадського харчування Ковеля. Був на заробітках у Польщі та Німеччині. Його пристрастю були автівки — мріяв про гарний автомобіль. Отримавши водійське посвідчення, придбав старенький „Форд“ і поступово приводив його до порядку, вдосконалював навички водіння, радів кожній подорожі», — зазначено у дописі.
Особливо близькі відносини у Георгія були з матір’ю. Коли у неї діагностували онкологічне захворювання, син став для неї справжньою підтримкою — заохочував, підбадьорював, був поруч. На жаль, недуга виявилася сильнішою. Рідні згадують, що смерть мами він пережив вкрай болісно, оскільки вона була для нього єдиною родиною та найдорожчою людиною у світі.
4 липня 2024 року Георгія призвали до лав Збройних Сил України. Підготовку він проходив в Ужгороді та Польщі. З малечку захоплюючись комп’ютерами й добре орієнтуючись в ІТ, Георгій швидко освоїв фах оператора дронів.
РЕКЛАМА
Спокійний, чемний, відвертий і неймовірно добрий, він легко знаходив порозуміння з товаришами по службі. Вони називали його «Смайлик». В армії Георгій знайшов нову родину — знову відчув, що не один.
29 вересня 2024 року Георгій подзвонив своїй двоюрідній сестрі Валентині і повідомив, що разом із сімома побратимами відправляється на важливе бойове завдання. Тоді його голос рідні чули в останнє.
З 5 жовтня 2024 року ковельчанин вважався зниклим безвісти. Родина до останнього плекала надію, що він живий і повернеться. Її зміцнювали і покази військових, які повернулися з полону під час обміну у квітні 2025 року. Вони впізнали Георгія на фото і були впевнені, що він у полоні.
РЕКЛАМА
Але, на жаль, згодом стало відомо, що вони помилялися. Нещодавно ДНК-експертиза засвідчила смерть воїна. Свій останній бій оператор безпілотних літальних апаратів прийняв 5 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Очеретине Донецької області.
Раніше повідомлялося про загибель стрільця-снайпера зі Львівщини Олега Антонова.