Ціною життів відважних воїнів ми зустрічаємо Різдво. Днями в Ковелі провели в останню путь оператора підрозділу електронної підтримки взводу управління роти радіоелектронної боротьби Володимира Бичика. Йому виповнилося 32 роки.
ВІДЕО ДНЯ
«У ранньому дитинстві він втратив матір. З п’ятирічного віку виховувався в родині батька, де ріс разом із двома сестрами та братом. Був сповнений турботою і піклуванням. Працював на місцевих будівельних і деревообробних підприємствах, — заявив міський голова Ковеля Ігор Чайка. — Любив мандрувати з сім’єю, цінував звичайні речі та щирі миті, хоча й не завжди міг виразити свої почуття рідним. Його життєва дорога була нелегкою, але за будь-яких умов він лишався добрим і співчутливим».
Повномасштабна війна змінила його долю — Володимир став на захист України. 26 липня 2025 року його зарахували до лав 14-ї ОМБр імені князя Романа Великого. На передовій Володимир був одним з найкращих бійців своєї бригади. 7 грудня 2025 року його номінували на нагороду — відзнаку бригади за мужність і героїзм, успішне виконання бойових завдань.
«У звичайному житті він був небагатомовним — таким лишався і на службі, рідко ділився хвилюваннями та емоціями. Так сталося і цього разу: свою власну перемогу Володимир сприйняв мовчки, не привертаючи уваги. Рідні дізналися про відзнаку вже після його смерті — як про тихе, але дуже красномовне підтвердження мужності», — говорять односельці.
РЕКЛАМА
Володимир поліг 18 грудня 2025 року поблизу Куп’янська на Харківщині під час виконання бойового завдання. Поховали оборонця на Алеї Героїв міського кладовища.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про загибель під Бахмутом 46-річного воїна з Миколаївської області, родина якого півтора роки очікувала та вірила у диво.
РЕКЛАМА