Вони готувались до весілля у серпні, але війна внесла свої зміни. Оборонець Вадим 8 січня 2026 року зазнав тяжкого ушкодження на одному з найбільш небезпечних напрямків фронту — Покровському. Праву нижню кінцівку воїн втратив, за ліву наразі змагаються медики — очікується важка пластика та численні хірургічні втручання на переламах. Уже перебуваючи в реанімації, оборонець з Переяслава вирішив не зволікати та укласти шлюб з 24-річною коханою Катериною з Фастова. Під вигуки «Гірко!» та сльози медичного складу закохані у лікарні Дніпра цими днями офіційно стали сім’єю та одружилися.
8 серпня планували одруження, але після травми вирішили не зволікати, тому що життя надто нетривке
– Коли переглядаю відеоматеріали та фотографії з церемонії, не можу втримати сліз. Радію, що Господь зберіг життя Вадиму і що тепер вони з коханою офіційно чоловік та дружина, — зазначає «ФАКТАМ» сестра нареченої Юлія. — Вадим після строкової служби підписав контракт. Він був на посаді бойового водія батальйону безпілотних систем Нацгвардії. З початком великої війни захищав країну на різних напрямках.
ВІДЕО ДНЯ
Вадим у шпиталі Дніпра
— Як вони познайомилися з Катериною?
– Почну з того, що вона у нас гордість родини. Дуже старанна, здавна заробляє самостійно на життя, в неї у Фастові невелика кав’ярня і вона там бариста. Катруся дбайлива, з надзвичайно добрим серцем, але разом з тим скромна. Все почалось восени 2024 року. Сестра за моєю ініціативою зареєструвалась на сайті знайомств. До речі, Катя познайомила мене з моїм улюбленим чоловіком, за що я їй дуже вдячна. На сайті свою анкету розмістив і Вадим, от вони і знайшли один одного. З перших хвилин молоді люди зрозуміли, що мають багато спільних думок. Незабаром Вадим приїхав автівкою з Донеччини до Фастова. Уявіть собі, більше доби провів за кермом, щоб побачити Катю. І це було кохання з першого погляду. Як тільки він зайшов до будинку, всі відчули, що це гідний чоловік для сестри, зсередини він випромінював впевненість, тепло…
РЕКЛАМА
Нещодавно Вадим зробив пропозицію. 8 серпня планували одруження, бо раніше не виходило через службу, але… 13 грудня 2025 року Вадим вже був за крок до смерті. Під час виконання бойового завдання — вивозив бійців з позиції — машина підірвалась на двох мінах. Але всі залишились живі та неушкоджені. Тоді командир жартував, що у Вадим народився у бронежилеті.
Читайте також: «Після вибуху я втратив зір та ноги. Зрозумів: або стікаю кров’ю і зараз гину, або починаю діяти»: історія порятунку аеророзвідника
— Виходить, що цього разу Вадима теж врятував ангел-охоронець. Що відомо про його останнє поранення?
РЕКЛАМА
– Він тільки повернувся з відпустки. 8 січня на Покровському напрямку автомобіль застряг і вибратись не було можливості. Бійці вирішили робити це самостійно. Вадим ніс у руках ще Старлінк, а тим часом скинули вибухівку з дрону. Останній скид був позаду Вадима. Його відкинуло. Ніг він не відчував. Кричав напарнику, що певно «ноги мінус». Добре, що поруч були бійці, вони наклали турнікети та допомогли евакуювати Вадима до стабілізаційного пункту. Праву нижню кінцівку він втратив, на лівій сильно роздробило кістку, а ще ж десятки уламків застрягли у тілі. Лікарі у Дніпрі ампутували кінцівку, але зберегли коліно. А ще вони зробили неймовірне — Вадим відчуває пальці на лівій нозі, тобто стопа збережена…
«Катруся плакала від щастя й казала, що травми не мають значення, найважливіше — живий»
— Як сестра дізналась про трагедію?
– Вона увесь день очікувала на повідомлення від Вадима, але його не було. Згодом зателефонував командир і сказав, що є погана новина, але головне — Вадим живий. Вона плакала від щастя й казала, що поранення не мають значення, бо тут найважливіше — живий. Потім набрав Вадим і повідомив, що вижив. То сестра ще кілька разів ще перепитувала: «Ти точно живий? Чесно?» Сестра змушена була залишити роботу, щоб бути поруч з коханим. З ними і наша мама. Вже у лікарні Дніпра, коли Вадим побачив Катерину, зрозумів: більше чекати не має сенсу — життя надто нетривке. Закохані вирішили, що треба розписатися й обвінчатися.
Церемонія вінчання Катерини та ВадимаРЕКЛАМА
— Як відбувалась підготовка до весілля і як все взагалі минуло?
– Шлюб вирішили брати у вишиванках, їх придбали у Дніпрі. Так само обручки. Один букет замовили, а інший подарували лікарі. То його потім сестричка подарувала іншій незаміжній дівчині «на щастя». Обряд вінчання здійснив протоієрей Віталій Лопушанський — настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці. А щасливу родину тепло привітав та вручив пам’ятні подарунки генеральний директор медичного закладу Сергій Риженко. Нічого страшного, що у лікарняній палаті, під звуки обладнання, головне — це з душею. Сліз радості не стримував ніхто.
— Як почувається зараз Вадим?
– Нині йому складно фізично, він страждає від сильного болю, відчуває, що на правій нозі, яку ампутували, чухаються пальці. Тому весь час на знеболювальних. Потрібна велика пластика — багато переломів, видно кістки з пов’язки. Хочемо їхати з, а кордон, там є чудові фахівці, які зможуть допомогти Вадиму. Це або Німеччина, або Норвегія чи Нідерланди. Катрусина любов та віра — найбільша мотивація для Вадима. Вірю, що незабаром він зробить свої перші кроки і стане татом, пара дуже про це мріє.
Для тих, хто хоче підтримати воїна, тут посилання на картку родини. Кошти підуть на реабілітацію бійця.
Раніше «ФАКТИ» розповідали історію «сталевого» захисника, який повертався на фронт до дружини.