Часом трапляються жахливі інциденти, коли люди помирають від іклів власних улюбленців, а колишні домашні пси адаптуються до виживання на лінії фронту, стаючи справжніми хижаками. Однак зрідка трапляються і зовсім незвичайні випадки.
ВІДЕО ДНЯ
Приблизно о сьомій ранку в понеділок, 27 квітня, кременчуцький бізнесмен Андрій Погрібний, вигулюючи пса на території свого розплідника декоративних рослин «Гарді», зауважив, що вольєр з дикими тваринами ніби «затих». Відчувши лихе, він наблизився і занімів: на землі лежали закривавлені тіла двох кенгуру і семи оленів різного віку.
Звірі були дуже поранені: покусані чи роздерті. У двох оленят не залишилося хвостиків, а перегризені кінцівки ледь висіли на шкірі. На тілах залишились сліди пазурів, подібні до собачих.
РЕКЛАМА
— Це всі тварини, які жили в нашому мінізоопарку. Я виріс з ними, тому для мене це було величезним потрясінням, — з сумом у голосі розказав «ФАКТАМ» син господаря розплідника Кирило Погрібний. — Першим понад десять років тому тут з’явився олень Олесь. Найменшому оленяті було лише два тижні… Це була прикраса та забава розплідника. До нас приїжджали жителі міста, щоб відпочити, намилуватися тваринами. Вони були своєрідними символами та улюбленцями відвідувачів.
Вбивця (а, можливо, їх було декілька?) проник у вольєр, прогризши металеву огорожу. Очевидно, це сталося вночі. На жаль, встановлені в розпліднику відеокамери не сягають до того місця, де мешкали тварини. Власники сподіваються, що на відеозаписах, зроблених у денний час, вдасться побачити щось підозріле, щоб його ідентифікувати.
На жаль, нічний сторож також нічого не чув — тієї ночі йшов дощ і дув сильний вітер…
РЕКЛАМА
Викликані на місце події поліцейські, експерти ветеринарної служби та КП «Спецсервіс» задокументували факт загибелі тварин, проте не змогли однозначно визначити причину.
— Багато ЗМІ знову заговорили про міфічну чупакабру, — прокоментувала «ФАКТАМ» пресофіцерка Кременчуцького райуправління поліції Анна Васенко. — Але в дійсності таке могла зробити зграя диких псів, вовки чи шакали. Та це лише припущення.
Кирило Погрібний відкидає версію про скажену лисицю, яка також розглядається. На його думку, лисиця полювала б на курей, фазанів, павичів, що мешкають у сусідньому вольєрі. Але пташине населення залишилося неушкодженим.
РЕКЛАМА
Залишається незрозумілим: чому невідомий звір тільки вбив, а не з’їв свою здобич? Чи це той самий, що знищив напередодні вночі близько 20 кролів в одному з домогосподарств у Потоках поблизу Кременчука та з десяток курей в іншому? Адже «почерк» ідентичний: хижак розриває металеві огорожі та просто душить чи розриває нещасних тварин і птахів.
До речі, декількома роками раніше у розпліднику лисиці загризли лебедів.
За час війни, кажуть експерти Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, кількість лисиць збільшилася майже втричі, єнотовидних псів — у півтора раза. Вовки й шакали, яких до 2020 року в регіоні майже не фіксували, тепер стабільно присутні.
Схожа динаміка спостерігається загалом по Україні: з 2022 року кількість лисиць і вовків зросла майже вдвічі, шакалів — у п’ять разів.
Голова Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Костянтин Боровик зазначає, що у деяких господарствах показники ще вищі: 5, а подекуди навіть 8 лисиць на тисячу гектарів.
Втім, тенденцію до збільшення чисельності лисиць науковці Полтавського державного аграрного університету почали відмічати з 2014 року.
Війна змінила екосистеми: вибухи, пожежі, переміщення тварин з прифронтових зон, менша присутність людей у диких місцях. А заборона полювання на час воєнного стану надала хижакам «вікна тиші», як кажуть єгері. Без відстрілу популяція зростає, а разом з нею і ризики розповсюдження вірусу сказу та втрати свійських тварин.
Тим часом люди, співчуваючи власникам «Гарді», радять встановити пастки або організувати за можливості чергування для відлову хижака, який, впевнені, спробувавши крові, знову повернеться за здобиччю…
Раніше «ФАКТИ» розповідали, як родина зоозахисників з Полтави рятує тварин під час війни.
Фото зі сторінки розплідника «Гарді» у Facebook