Депутат Житомирської обласної ради, а також власниця агрофірми «Зоря Агро груп» Ірина Костюшко не надала представникам преси роз’яснень з приводу її російського паспорта та походження російських грошей на її підприємство разом з екс-топменеджером «Росгосстраху» Павлом Бабічем. Про це повідомляється в розслідуванні інформаційного ресурсу «Стоп Корупції».
ВІДЕО ДНЯ
«Депутата Житомирської обласної ради Ірину Костюшко виключили з лав фракції «Пропозиція» через сумнів щодо наявності російського громадянства. Сама депутат представила свій вихід по-іншому — як наслідок «політичної еволюції», — зазначає «СтопКор».
На офіційний запит редакція отримала стислу відповідь: «На 26-й сесії Житомирської обласної ради VIII скликання депутат Костюшко Ірина Вікторівна особисто заявила про вихід зі складу фракції «Пропозиція“. Про причини — жодного слова».
Водночас правознавець Володимир Клименко у коментарі «СтопКору» наголошував: «Виборчий кодекс України безпосередньо забороняє брати участь у виборах до місцевих рад особам, які не є громадянами України. А квітневі поправки 2022 року до Кримінального кодексу ввели статті щодо колабораціонізму, які передбачають відповідальність, зокрема, за будь-яке матеріальне забезпечення або підтримку ресурсами країни-агресора».
РЕКЛАМА
Він додав, що в таких випадках першою реагує Служба безпеки України як компетентний орган із захисту державних інтересів.
У розслідуванні «СтопКор» нагадав про головні скандали, що виникали протягом останніх місяців навколо Ірини Костюшко — від кримінальних справ за незаконне заволодіння землею, а також щодо російських грошей, вкладених в агробізнес на Житомирщині через кіпрську компанію Amagere Holdings Limited та колишнього топменеджера «Росгосстраху» і бізнес-партнера Костюшко Павла Бабіча.
«Згідно зі звітом Amagere Holdings Limited за 2023 рік, компанія інвестувала кошти в чотири кіпрські фірми: Bazerix, Meadowbrake, Kastrup і Dalmau. Їхня діяльність показова: всі четверо фінансували будівельні проєкти, готелі та нерухомість на території росії», — пише «СтопКор» і нагадує, що Amagere також тісно пов’язана з інвестиціями «Росгосстраху» в російську нерухомість у Сочі, Нижньому Новгороді, москві. Як кінцевий бенефіціар структур, які їх пов’язують, фігурує Зураб Гелашвілі — громадянин росії. Він же, за інформацією з відкритих джерел, є колишнім власником агрокомпаній, де сьогодні працює Ірина Костюшко.
РЕКЛАМА
«Громадська організація „Стоп Корупції“ вже направила відповідні звернення до Управління СБУ в Житомирській області, Житомирської обласної ради та Прокуратури Житомирської області з вимогою перевірити підприємства Костюшко і Бабіча на предмет зв’язків з росією», — зазначається в матеріалі.
У розслідуванні вказується, що журналісти «СтопКору» відвідали Стремигород та Коростень, щоб з’ясувати актуальний стан земельних ділянок, якими раніше керувало ПСП «Зоря», пов’язане з Іриною Костюшко, яке протягом 12 років використовувало понад 500 гектарів земель Коростенської громади без належних правових підстав.
«Знімальна група зафіксувала стан підприємства з дрона: занедбана виробнича база, зачинені ворота, жодного представника, з яким можна поспілкуватися. Редакція надіслала офіційні запити до Коростенської міської ради, Коростенського міськрайонного суду та місцевої прокуратури», — йдеться в матеріалі.
Журналісти також двічі приїжджали до київського офісу «Зоря Агро Груп» і жодного разу їх не впустили.
РЕКЛАМА
«Юридична адреса Павла Бабіча виявилася звичайним житловим будинком. На телефонні дзвінки Бабіч не відповів. Ірина Костюшко коротко відповіла на телефонний дзвінок: почувши питання про підозру щодо громадянства рф, вона заявила, що не дає коментарі по телефону. І на прохання вказати зручний для розмови формат більше не відреагувала», — пише «СтопКор».
Редакція «Стоп Корупції» продовжує розслідування та чекає на офіційну позицію Ірини Костюшко та Павла Бабіча.
«Запитання до компетентних органів — СБУ, прокуратури та Житомирської обласної ради — залишаються без відповіді», — констатується в розслідуванні.
Раніше медіа розповіли про сліди депутата з Житомирщини в схемах «тіньового експорту».