Знайдений мертвим з відітнутими кінцівками та зв’язаними за спиною руками: жахлива розповідь про загибель військового, якого звинуватили у дезертирстві

У ніч на 19 грудня 2024 року зник безвісти в районі міста Добропілля на Донеччині 33-річний молодший сержант Мар'ян Пенкальський, пілот БпЛА 503 окремого батальйону морської піхоти (військова частина А1275). Тієї ночі він мав вирушити на бойове завдання. Через півтора місяця тіло чоловіка знайшли за кілька кілометрів від місця базування підрозділу — без голови та внутрішніх органів, із заведеними за спину руками. Військові, які самовільно залишили частину, можуть до 20 вересня добровільно повернутися на службу до підрозділу, який самі оберуть.

ВІДЕО ДНЯ

Військова частина класифікувала його зникнення як самовільне залишення частини (СЗЧ), через що родина досі не може отримати виплати за загиблого. Дружина загиблого Ірина Пенкальська, її адвокатка Тетяна Садовська та побратими Мар'яна переконані, що військовослужбовця вбили, інформує Zaxid.net.

Кримінальне провадження за фактом умисного вбивства розслідує поліція Донецької області, однак, за словами адвокатки, слідство фактично саботують. Адміністративний суд вже визнав дії військової частини стосовно родини незаконними, а рідні понад півтора року не можуть поховати всі останки чоловіка.

Пенкальський родом із села Демня, останні роки проживав з родиною у Львові, Миколаївській області. До мобілізації працював на будівництві у Львові. У липні 2022 року чоловік отримав повістку і вже наступного дня пішов до війська, адже не шукав способів уникнути війни, розповіла його дружина.

РЕКЛАМА

Подружжя виховувало трьох дітей. На момент зникнення військового найстаршій доньці було 18 років, наймолодшому синові — лише два місяці.

Під час служби Пенкальський здобув навички оператора безпілотника та виконував відповідні завдання. 18 грудня 2024 року подружжя розмовляло востаннє, адже він мав заступити на бойове завдання. 19 грудня командир зателефонував дружині й повідомив, що Мар'ян зник — разом зі зброєю та автомобілем.

Пошуки тривали близько півтора місяця. Лише 5 лютого 2025 року військова частина сповістила Ірину, що чоловіка знайдено, а його тіло — у морзі. Як з'ясувалося, знайшли його ще 31 січня, але кілька днів родину про це не повідомляли. Тіло було без голови і внутрішніх органів

РЕКЛАМА

Тіло знайшли без голови, шиї та внутрішніх органів. У повідомленні, яке принесли родині з ТЦК, причину смерті не вказали.

Тіло виявили в лісосмузі неподалік Добропілля, де квартирував підрозділ. Поряд із тілом лежав іменний військовий квиток із відбитками закривавлених пальців. Саме на цій підставі, ще до ДНК-експертизи та належного впізнання, видали лікарське свідоцтво про смерть, де зазначили, що причина смерті не встановлена «через відсутність частин тіла та внутрішніх органів».

6 лютого тіло привезли до Львова. За словами дружини, опізнання не проводили — їй лише показали фотографію руки з перснем, який вона впізнала. Поховали Пенкальського 20 березня 2025 року в Миколаєві. На родину чинили психологічний тиск, наполягаючи на якнайшвидшому похованні, «пояснюючи це тим, що тіло швидко псується».

Ще до поховання рідні півтора місяця домагалися повторної судово-медичної експертизи, бо не погоджувалися з висновками і мали багато питань до стану тіла. За даними адвокатки, яка особисто була присутня під час огляду, тіло знайшли в напівсидячому положенні на бадиллі, руки були заведені за спиною, зброя лежала біля ніг, а фрагменти черепа і щелеп були розкидані на місці події в радіусі до десяти метрів. Садовська вважає, що його позбавили життя з особливою жорстокістю і це було умисне вбивство.

РЕКЛАМА

Після повторної експертизи з'ясувалося, що на поховання родині віддали не все тіло. За словами адвокатки, вона окремо домагалася, щоб останки з Добропілля привезли до Львова для спільного дослідження. Частина фрагментів, за інформацією адвокатки, досі перебуває в різних місцях і навіть не ідентифікована, а ДНК із них за понад півтора року так і не відібрали.

Про вбивство говорить і побратим Мар'яна, який погодився на коментар лише на умовах анонімності. За його словами, шапка Мар’яна лежала поряд з тілом і була прострелена: вхідний отвір на лобі, вихідний — на потилиці. Голову, за його словами, могли відділити від тіла тварини, оскільки воно пролежало в лісосмузі півтора місяця.

У версію СЗЧ побратим не вірить, адже якщо людина йде в СЗЧ, вона прямує, очевидно, у той бік, звідки родом. Додому Мар'ян не прийшов.

Ірина Пенкальська припускає, що чоловіка могли вбити «свої». У частині його дуже хвалили. Коли телефонували, казали, що він дуже класний військовий був, виконував усі завдання. У нього не було проблем на службі, стверджує дружина.

За словами Ірини Пенкальської, автомобіль чоловіка зрештою опинився у військовослужбовців іншого підрозділу (у своєму дописі вона називає відомий підрозділ «Скеля»), а представник частини А1275, за її словами, у суді підтвердив, що машину викрали військові іншої частини. Побратим Мар’яна переповідає, що військовослужбовці іншої частини нібито визнали, що автомобіль «три дні стояв біля дороги», і вони його забрали. Крім того, у загиблого було два телефони, доля яких, за твердженням родини, невідома, а дані з них могли бути видалені.

Тодішній безпосередній командир Мар’яна, виконувач обов'язків командира роти Сергій Вихованець, підтвердив, що саме він першим оголосив підлеглого в СЗЧ.

За словами командира, коли він давав покази слідчим, ті наполягали на версії самогубства військовослужбовця. Водночас сам командир не вірить у версію суїциду. За даними Вихованця, стосунки в родині були добрі, конфліктів у підрозділі Мар'ян не мав. Версії про борги через онлайн ставки чи про ворожу диверсійну групу командир також відкидає. Він також послався на слова побратима, який бачив фото і вважає, що траєкторія пострілу не свідчить про самоушкодження.

Вихованець також додав, що Мар’ян належав до вмотивованих військовослужбовців, під час служби в підрозділі до нього не було ніяких питань.

Хоча тіло знайшли ще на початку 2025 року, лише через рік військова частина звернулася в ДБР із заявою про самовільне залишення служби.

Адвокатка Тетяна Садовська наголошує, щоб законно призупинити грошове забезпечення, командування мало одразу звернутися до органу досудового розслідування й отримати витяг з ЄРДР, однак цього не зробило. При цьому службове розслідування, за її словами, було суто формальним: побратимів, з якими Мар'ян жив і мав виходити на завдання, не допитали, обмежившись свідченнями двох військових, які підтвердили лише його відсутність.

Через версію СЗЧ родина позбавлена виплат. Ірина Пенкальська з адвокаткою виграли адміністративний суд, який скасував акти службового розслідування та внутрішні накази частини як незаконні. Втім, заробітну плату та виплати родині так і не повернули, оскільки провадження про СЗЧ залишається відкритим.

Ситуацію ускладнює те, що зараз на околицях Добропілля пролягає лінія фронту. Через реорганізацію поліції слідчі неодноразово змінювалися, і актуального контакту з тим, хто веде справу, у родини немає. Статусу потерпілих у провадженні щодо СЗЧ рідним теж не надали.

Рідні домагаються, щоб провадження щодо СЗЧ закрили не «у зв'язку зі смертю», а на реабілітуючій підставі — через недоведеність вини, аби діти Мар'яна отримали соціальний захист.

Нагадаємо, у Дніпропетровській області під час проведення обшуку підозрюваний, який перебував у СЗЧ, відкрив прицільний вогонь по поліцейських.

У результаті двоє бійців КОРД отримали поранення, а сам нападник вчинив самогубство

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *