Попри війну, в Україні знову порушується тема «хрущовок». Як розповіла Олена Шуляк, голова профільного парламентського комітету ВР, законопроєкт про комплексну реконструкцію кварталів старого житлового фонду готується до другого читання та може бути внесений до сесійної зали вже до кінця цього року.
Чому про «хрущовки» знову згадали під час війни
Варіанти вирішення проблем старого житлового фонду виникали в Україні неодноразово. Вперше про реновацію старого житлового фонду заговорили ще у 2006 році.
З того часу було чимало проєктів, які передбачали реконструкцію старого житла. Але жодному з них так і не було ввімкнено «зелене світло». Каменем спотикання щоразу ставали гроші: незрозуміло було, за чий рахунок оновлювати стару забудову. За бюджетні кошти виходило дуже дорого, а інвестори, які теоретично могли вкластися в реконструкцію, шукали свою вигоду на шкоду інтересам власників квартир у «хрущовках».
Тепер же, схоже, епопея зі старими будинками виходить на фініш. За словами Олена Шуляк, голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, законопроєкт про комплексну реконструкцію кварталів старого житлового фонду готується до другого читання і може бути внесений до сесійної зали вже до кінця цього року. У першому читанні документ було прийнято ще у 2022 році.
«Йде підготовка проєкту до другого читання, йде складно. Але, сподіваюся, до кінця року ми зможемо подати цей законопроєкт на друге читання. На той час вже має бути прийнято у першому читанні нову законодавчу рамку про житлову політику (новий Житловий кодекс — ред.)», — пояснила «Мінфіну» Олена Шуляк.
Законопроєкт № 6483 прийняли у першому читанні та за основу у вересні 2022 року, за умови, що його ґрунтовно доопрацюють.
У тому вигляді, в якому документ проголосували в Раді, під «оновлення» підпадали не лише хрущовки, а й загалом будинки старого фонду. Загалом, як зазначається в пояснювальній записці, в Україні налічується близько 45,6 тисячі старих будинків старого фонду та понад 17 тисяч аварійних будинків. Під першочергову реконструкцію можуть піти такі об’єкти:
побудовані до 1919 року — 7 646 будинків;
побудовані з 1920 до 1953 року — 9 693 будинки;
побудовані з 1954 до 1969 року («хрущовки») — 7 192 будинки;
побудовані з 1970 до 1989 року — 5 364 будинки.
У проєкті прописано, що вони можуть бути реконструйовані/модернізовані (заміна комунікацій, вікон, інженерного обладнання, утеплення фасадів, пристосування для потреб людей з інвалідністю тощо) або знесені з подальшим будівництвом на цьому місці нових об’єктів. Рішення — реконструювати чи зносити — прийматиметься окремо в кожному будинку, з огляду на результати енергетичного аудиту та техніко-економічних розрахунків.
При цьому в законопроєкті прописано можливість примусового відчуження земельних ділянок у рамках реконструкції мікрорайонів — у разі «суспільної необхідності». Якщо власники ділянок будуть проти, вирішуватиме це питання суд.
Власникам житла у будинках під реконструкцію мають запропонувати варіанти у так званому «маневреному житлі» — на час будівництва чи реновації їхнього будинку. Якщо йдеться про знесення будинку, то мешканців можуть відселяти примусово в той же маневрений фонд, так званий «стартовий» будинок на час проведення будівельних робіт або ж надавати постійне житло в готовому багатоквартирному будинку. Як варіант — можлива виплата грошової компенсації за житло.
Відновлювати старе житло планується за рахунок інвесторів.
Втім, згідно з висновками НАЗК та Інституту законодавчих ідей, у прийнятому в першому читанні законопроєкті не прописано чіткої та прозорої процедури вибору таких інвесторів-забудовників. Також зазначалося, що документацію під час підготовки реновації старих кварталів має розробляти місцева влада, а не проєктна організація: як показує практика, вони нерідко працюють з конкретними інвесторами і під них прописують детальні плани територій.
Наразі депутати саме працюють над внесенням поправок.
«Важливо закласти такий механізм, щоб не було можливості маніпулювати, особливо — у місцевої влади. Щоб не було такого, що виселили пів кварталу з „хрущовок“, людям нічого не дали (а таке теж може бути), не оновили інфраструктуру, і раптом на цьому місці з’являються нові будинки», — пояснила Шуляк.
Один із способів перекрити можливості для схем із «хрущовками» вона бачить у максимальному переведенні всього, що стосується реновації, у цифровий формат. Депутат вважає, що це зробить різноманітні маніпуляції просто нереальними.
Шуляк також додала, що «хрущовки» «далеко не енергоефективні, і ми, як держава, дедалі менше можемо собі такі будинки дозволити». Тобто настрій влади — остаточно «розібратися з хрущовками» та старими будинками загалом уже в найближчому майбутньому.
