У парламенті розглядають можливість відновлення відкритих відборів на державні посади, призупинених через режим воєнного стану. Це питання важливе для отримання 50 млрд євро від ЄС та попередження корупційних дій.
Питання прозорих відборів на урядові посади в Україні знову опинилося в центрі уваги – і не тільки через перемовини з іноземними партнерами, а й через низку гучних кадрових рішень у важливих відомствах. Дотепер спосіб призначення очільників держструктур лишається непослідовним: замість єдиного критерію гласності уряд часто вдається до вибіркових “перезавантажень” окремих відомств, інформує УНН.
Через воєнний стан, проголошений у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф в Україну, вимоги щодо здійснення відкритих відборів на урядові посади немає. Її анулювали на початку широкомасштабної агресії з міркувань безпеки. Однак можливість неупереджених призначень залишається – відбори законодавством не заборонені й у кожному випадку приймається окреме рішення.
Такий підхід утворює небезпечний приклад, коли відбір як засіб очищення та реорганізації існує, але лише там, де вже трапилася репутаційна чи корупційна невдача.
Вибіркові рішення замість системної моделі
Як зазначає член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, загальної вимоги щодо обов’язкового проведення відборів немає, а зміни відбуваються уривками.
Наприклад, за словами народної обраниці, відбори призначають у випадках гучних скандалів, як це було з висуванням керівництва Бюро економічної безпеки чи вибором керівництва Державної митної служби. Також за її відомостями зараз розглядається варіант оголошення відбору з обрання голови Державної служби фінансового моніторингу.
Разом з тим, на думку Ніни Южаніної, необхідність проведення публічних відборів на керівні пости в держорганах лишається актуальною.
Я думаю, що вона актуальна була, є і буде. І не треба було припиняти ці відбори, хоча я розумію, що відбори теж мають свої недоліки, і їх досить багато. От як виявилося, що невелика кількість подалася на відбір голови митної служби, і не факт, що подаються ті, які гідні цієї посади. І ми не знаємо, наскільки “професійно” відбуваються ці всі конкурсні змагання, наскільки глибоко кандидатів перевіряють на розуміння роботи митниці
– відзначила нардепка у коментарі УНН.
Поновлення відборів – питання часу
Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі УНН пояснила, що поступове поновлення відборів є одним із пунктів Ukraine Facility Plan, здійснення якого дозволить Україні отримати фінансування від Європейського Союзу в обсязі 50 млрд євро.
За її словами, профільний комітет зараз працює над проєктом закону № 13478-1 “Про внесення змін до деяких законів України щодо поновлення проведення відборів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби” для того, щоб парламент мав змогу його розглянути вже під час 15-ї сесії.
Документ встановлює чіткі терміни для поновлення відборів на посади державної служби категорій “А/Б/В” і кінцеві терміни перебування на таких посадах, на які висування були здійснені без відбору під час воєнного стану. Це повертає систему до прозорого добору на основі професіоналізму.
Шуляк переконана, що поновлення відкритих відборів на посади в держслужбі стане запобіжником корупції. “Оскільки за такої умови стає менше простору для кулуарних призначень, влаштування “своїх людей”, політичного впливу на добір на топ посади тощо”, – підкреслила Олена Шуляк.
А ще, за її словами, документ гарантує збільшення професіоналізму комісій через обов’язкове навчання, більш стандартизовані оцінки, анкети доброчесності для кандидатів, резерви та внутрішні відбори.
Державіаслужба вже зараз має потребу в призначенні очільника через відбір
Як писало раніше УНН, віцепремʼєр Олексій Кулеба запропонував Уряду призначити Ігоря Зелінського на посаду голови Державіаслужби. Це висування хочуть протягнути в ручному режимі без відбору, явно розуміючи, що незабаром відкритий відбір стане обовʼязковим.
Попередній очільник Державіаслужби Олександр Більчук був звільнений восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Посадовець проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни рф проти України. Його вибір зупинився на офшорній структурі, яка повʼязана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Ігор Зелінський тривалий час, аж до лютого 2025 року, працював заступником голови Державіаслужби, тобто був “правою рукою” Більчука.
Як розповідав УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного та цілеспрямованого руйнування транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Фахівці вказують, що саме за рішеннями колишнього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль рф. У цей період також були ухвалені регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що очевидно є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років в можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Втім уже через пів року, у грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Крім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто зауважити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення рф на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками фахівців, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Та зараз віцепремʼєр Кулеба намагається не просто повернути Зелінського в Державіаслужбу, а призначити його на керівну посаду.
Уряду для цього висування потрібні результати спецперевірки кандидата, яку в тому числі проводить Служба безпеки України. УНН довідався, що спецслужба планує врахувати перелічені вище факти та оцінити шкоду для держави від ймовірного призначення Зелінського на посаду.
Запобігати кризам замість гасіння пожеж
Очевидно, що відкриті відбори на посади в державних органах мають стати системною нормою, а не реакцією на скандали чи провали окремих органів. Воєнний стан пояснює тимчасове спрощення процедур, а також враховує безпекову ситуацію, але не може виправдовувати тривалу практику кулуарних призначень. Якщо відбір застосовується вибірково, то держава діє в режимі гасіння пожеж, замість того, щоб використати рішення яке запобігатиме кризам та зніматиме питання суспільства.
Здійснення зобовʼязань в межах Ukraine Facility Plan і повернення відкритих відборів посадовців може стати не формальним виконанням умов для отримання фінансування ЄС, а мінімізацією корупційних ризиків, збільшенням професійності керівництва та зменшенням політичного впливу на стратегічні органи влади. До того ж, інструмент існує вже зараз. До повернення обовʼязку Уряд вже зараз може призначати відбори на вільні керівні посади в стратегічних органах, як от Державіаслужбі.
Історія з можливим висуванням Ігоря Зелінського без відбору лише підкреслює нагальність проблеми. Коли кадрове рішення приймається завдяки лобізму в кулуарному режимі попри серйозні застереження щодо попередніх управлінських рішень, це створює додаткові ризики для безпеки та міжнародної репутації України, а також породжує багато запитань у суспільства. Саме тому відкритий відбір має бути не опцією, а обов’язковою процедурою для висування на ключові державні посади.