За два місяці функціонування спецрежиму Defence City лише одна фірма отримала статус резидента. Експерт Ігор Гарбарук зауважує, що проблема криється у відсутності системного підходу з боку держави та потребі в удосконаленні законодавчої бази.
В Україні офіційно започатковано особливий режим Defence City, розрахований стати рушієм розширення вітчизняного військово-промислового сектору. Разом з тим, за два місяці дії програми поки що тільки одне підприємство спромоглося здобути статус резидента. Віцепрезидент “Українського міжнародного інституту відновлення”, експерт ГС “Економічний дискусійний клуб” Ігор Гарбарук в ексклюзивному коментарі УНН пояснив, що, на його погляд, незручність полягає у відсутності послідовного підходу уряду та потребі у детальному коригуванні законодавчої бази.
Defence City спроможний стати ефективним інструментом розвитку ОПК
Згідно з переконанням Ігоря Гарбарука, сам інструмент Defence City може бути результативним, але лише за умов істинної взаємодії уряду та виробників.
“Щоб воно (Defence City – ред.) діяло не поверхово, над ним потрібно працювати. Тобто, по суті, в цьому має бути зацікавлена і держава, і виробники озброєння. І щоб це була така синергійна взаємодія”, – зауважив економічний аналітик.
Відносно виробників озброєння, Гарбарук акцентує, що вони повинні відповідати за якість зброї та техніки, яку виготовляють. Тому що оборонне виробництво – це висококваліфікований сегмент, де помилки можуть вартувати життів.
У даному контексті, на думку експерта, необхідно підсилити контроль якості продукції, виготовленої підприємствами ОПК.
Чи насправді вимоги до резидентів надмірні?
Всупереч критиці певної частини представників ринку та деяких експертів, Гарбарук не вважає умови вступу до Defence City аж ніяк нездійсненними.
“Я, відверто кажучи, переглянув усі умови, які до цього проєкту, цієї програми є – нічого нереального там немає”, – підкреслив експерт.
За його словами, ключова вимога стосується структури доходів, і потенційним резидентам потрібно ретельно готувати документи, необхідні для запиту на приєднання до спецрежиму. “Компанія має бути прозорою, не просто ФОП якийсь”, – зауважив Ігор Гарбарук.
Проте для того, щоб Defence City працював результативно, законодавство необхідно пристосувати до поточних реалій ринку.
Однією з найбільш суперечливих умов Defence City є повна відсутність кримінальних проваджень, у яких задіяні потенційні резиденти. Експерт вказує на те, що в теперішніх умовах слідчі часто безконтрольно і без будь-якої відповідальності ініціюють необґрунтовані кримінальні справи.
“Те, що наші служби (правоохоронні органи – ред.) порушуються і висувають обвинувачення і так далі, це інше питання. І, можливо, дійсно під час війни, знову ж таки, зважаючи на те, що, скажімо так, наші служби теж проявляють активність, інколи правильно, інколи абсолютно без відповідальності, потрібно зробити одну просту річ: має бути кримінальна відповідальність тих людей, які відкривають ці (необґрунтовані – ред.) справи. От і все. Коли тільки буде кримінальна відповідальність йти за слідчим, за тим, хто ініціює цю кримінальну справу, тоді їх (необґрунтованих кримінальних справ – ред.) буде значно-значно-значно менше”, – роз’яснив Гарбарук.
У даному контексті ключовим критерієм оцінки підприємства має бути рішення суду, а не сам факт порушення кримінального провадження.
“Поки немає рішення суду, це все, скажімо так, вилами по воді писано”, – зауважив Гарбарук.
Разом з тим, на його погляд, представникам ринку варто було б виступити з ініціативою щодо перегляду норми про відсутність кримінальних справ, у яких задіяні потенційні резиденти.
ОПК повинен стати підґрунтям економіки на найближчі 10-12 років
Ігор Гарбарук впевнений, що Defence City – це не тільки про податковий режим, а про стратегічну модель економіки в цілому. Саме він може стати основою української економіки в найближче десятиліття.
“Військово-промисловий комплекс має стати і бути підґрунтям економіки України на найближчі 10-12 років. Далі будемо бачити, але найближчі 10-12 років це 100% військово-промисловий комплекс має бути основою. А вже навколо нього має формуватися все інше”, – зауважив Гарбарук.
Він наголошує на необхідності системної державної підтримки національних виробників, щоб саме українські підприємства, а не іноземні отримували державні замовлення.
Важливим аспектом, за словами економічного аналітика, є також розвиток експорту товарів ОПК. “Ми маємо дійсно розвивати експорт. І він має розвиватися виключно за підтримки тієї самої держави”, – зазначив Гарбарук.
Тут, на його думку, Україні слід наслідувати приклад з Туреччини, США та Німеччини, які активно лобіюють на міжнародній арені товари національних оборонних компаній.
Відтак, експерт переконаний, що Defence City має бути не лише механізмом швидкого запуску виробництва озброєння та техніки, а й інструментом довготривалого підвищення якості товарів та конкурентоспроможності вітчизняного ОПК.
Нагадаємо
В Україні запрацював спецрежим Defence City. Це елемент системної державної політики у сфері безпеки й оборони. Цей правовий режим має створити сприятливі умови для масштабування оборонного виробництва, залучення інвестицій і розвитку українського ОПК.
Резиденти Defence City отримують комплекс економічних та операційних стимулів, які мають зменшити фіскальне навантаження та прискорити розвиток виробництва. Ідеться зокрема про звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування підприємствами ОПК коштів у свій розвиток, а також звільнення від земельного, майнового та екологічного податків.
Окрім того, для резидентів діятимуть спрощені митні процедури; спеціальні гарантії захисту інформації та конфіденційності даних підприємства під час дії режиму; державна підтримка релокації та підвищення захищеності виробничих потужностей у разі необхідності.
Підприємство може отримати статус резидента Defence City за умови, що юридична особа відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу (дохід від реалізації оборонних товарів власного виробництва або виконання робіт та/або надання послуг щодо оборонних товарів) за попередній календарний рік, а також стосовно такої особи відсутні обставини для дискваліфікації.
Частка кваліфікованого доходу має становити не менше ніж 75% загального доходу юридичної особи (з урахуванням винятків) і не менше ніж 50% загального доходу для суб’єктів літакобудування.
Резидентом не може бути компанія, яка зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави або яка порушила вимоги щодо розкриття інформації про структуру власності чи кінцевих бенефіціарів.
Не може бути включене до реєстру також підприємство, серед акціонерів/учасників якого є особи, пов’язані із державою-агресором, або стосовно якого застосовано санкції, або яке є пов’язаним із особою, стосовно якої застосовано санкції.
До Defence City не можуть увійти юридичні особи, стосовно яких протягом останніх 12 місяців було встановлено факт порушення обов’язків за державним контрактом з оборонних закупівель; які не є платником податку на прибуток або внесені до реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підприємство не може стати резидентом, якщо воно має податковий борг більше ніж 10 мінімальних заробітних плат; якщо воно знаходиться і працює на тимчасово окупованій території України, а також є фігурантом кримінальних проваджень.
Міноборони повідомило про те, що перша компанія отримала статус резидента.