На Всесвітньому економічному форумі в Давосі Україна має намір укласти договори про безпекові гарантії зі Сполученими Штатами та про економічну відбудову на $800 млрд. Президент Зеленський сподівається на ухвалення документів, попри неоднозначну позицію Дональда Трампа.
У понеділок, 19 січня, у швейцарському Давосі розпочав роботу 56-й Всесвітній економічний форум, який триватиме до 23 січня. На думку експертів, для України цьогорічний форум є чимось більшим, ніж платформа, що визначатиме зовнішньоекономічний напрям на поточний рік. Давос-2026 зараз не стільки про економіку, скільки про війну та безпеку. Це своєрідне дипломатичне поле битви, на якому офіційний Київ, США та країни-партнери знову намагатимуться зупинити бойові дії на території України. Чого очікувати Україні від цьогорічного всесвітнього економічного форуму, розбиралися УНН.
Варто зауважити, що очільник держави Володимир Зеленський вже висловив свої сподівання щодо Давосу-2026. Він переконаний, що саме на форумі держава зможе зробити перший крок до завершення збройного конфлікту.
“Зараз працюємо над двома документами. Команда вирушила до Сполучених Штатів Америки доопрацьовувати певні матеріали, які стосуються гарантій безпеки. Якщо це буде схвалено американською стороною, тоді буде можливе підписання під час Давоса”, – заявив Зеленський 16 січня під час пресконференції.
Гарантії безпеки для України: чим може завершитися політична гра Трампа у Давосі
Мова йде про забезпечення надійних міжнародних гарантій безпеки для України. Офіційний Київ вже закінчив роботу над проєктом двосторонньої угоди зі США про гарантії безпеки та прагне завізувати його на найвищому рівні.
Як відзначив Президент України Володимир Зеленський, українська сторона фактично підготувала документ і чекає на “особисте “так” Дональда Трампа” (тобто політичне затвердження від президента США). Давос обрали саме тим місцем, де мають намір залучити Трампа до спільної зустрічі із Зеленським та лідерами країн-партнерів – Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії, Канади, а також керівництвом Єврокомісії.
Проте невизначеною величиною залишається позиція самого Дональда Трампа. Незважаючи на зусилля команди Зеленського отримати підтримку Білого дому, лідер Білого дому останнім часом публічно висловлюється критично щодо Києва.
Так, у бесіді з Reuters він заявив, що, на його погляд, російський президент володимир путін “готовий укласти мирну угоду”, у той час як Україна “менш готова”. На питання, чому мирні переговори досі не дали результату, Трамп відповів одним словом – “Зеленський”, натякаючи на нібито вину української сторони.
Ці заяви викликали миттєву реакцію офіційної москви: у кремлі погодилися з риторикою Трампа, прямо назвавши Зеленського головною перешкодою для миру.
Офіційний Київ, у свою чергу, неодноразово підкреслював: причина затягування війни – агресивні наміри росії. Як заявив Зеленський, прагнення москви знищити Україну доводить, що їй потрібні не угоди, а продовження агресії. Тому українська влада наполягає, що шлях до реального миру лежить не через поспішні домовленості з агресором, а через посилення оборони та міжнародної підтримки України.
На тлі переліченого вище, після Давосу Україна може опинитися перед кількома новими варіантами розвитку подій:
- укладання рамкової угоди про гарантії, якщо лідер США погодиться на створення сприятливих і безпечних умов для України;
- Вашингтон перекладає основну частину відповідальності за завершення війни в Україні на європейських союзників. При цьому США відсторонюються від проблеми;
- Сполучені Штати уникають будь-яких зобов’язань щодо військових дій в Україні й офіційний Київ опиняється в “сірій зоні” після можливого перемир’я.
Економічні “відновлення та процвітання” України й Давос-2026: який документ мають намір підписати
Україна розраховує, що після завершення Всесвітнього економічного форуму в Давосі зможе “підписати ключовий документ, який стосуватиметься економічного відновлення та довгострокового процвітання України”. Про це інформує Financial Times з посиланням на джерела, поінформовані про хід переговорів.
За інформацією видання, мова йде про масштабну угоду щодо реконструкції країни обсягом близько 800 млрд доларів. Очікується, що підпишуть цей документ саме в Давосі, на полях економічного саміту, де зазвичай обговорюють глобальні фінансові та інвестиційні ініціативи.
Логіка офіційного Києва полягає в тому, щоб стимулювати Сполучені Штати до активної підтримки, запропонувавши взаємовигідне партнерство.
За словами посла України в США Ольги Стефанішиної, робота над цією угодою триває окремо від підготовки до підписання безпекової. Розголошувати більше деталей про документ дипломат не стала.
Тим часом The Telegraph з посиланням на власні джерела в політикумі та дипломатичних колах пише про те, що саме європейські союзники запропонували укласти цю угоду у Давосі як нейтральному місці, і очікується, що документ підпишуть особисто Дональд Трамп і Володимир Зеленський. Документ може охоплюватиме довгострокові інвестиції США у відбудову зруйнованої інфраструктури, доступ американських компаній до українських природних ресурсів і проєктів розвитку.
Дональд Трамп, який неодноразово акцентував на своєму бізнес-мисленні, може прихильно поставитися до таких пропозицій української сторони. Власне, адміністрація Білого дому вже показує готовність пов’язувати підтримку України з економічною вигодою для Америки. Проте залишається питання: чи не обмежиться Вашингтон лише фінансово-інвестиційними проєктами, уникаючи прямих безпекових зобов’язань? Іншими словами, план відновлення не повинен стати заміною оборонної підтримки, а лише її доповненням.
До речі, президент України Володимир Зеленський також підтвердив, що українська делегація перед Давосом працювала у Вашингтоні саме над двома взаємопов’язаними пакетами – безпековим та економічним. Якщо обидва документи будуть узгоджені, їх можуть урочисто підписати під час форуму або незабаром після нього.
Таким чином, у позитивному сценарії, укладення “Угоди про процвітання” дасть поштовх економічному відродженню та стане політичним сигналом невідворотної підтримки України з боку Заходу. Інвестування американського капіталу в українські проєкти створить додаткові гарантії, що Вашингтон буде зацікавлений у стабільності та безпеці на українській території.
Втім, слід зважати і на ризики: значні кошти від донорів будуть надходити лише за умови прозорості та реформ, а також після встановлення стабільного миру. Крім того, надмірний акцент на економіці без паралельного зміцнення обороноздатності може виявитися недостатнім стримувальним фактором для Росії.
Тому завдання Києва – переконати партнерів, що відбудова України та її безпека є нероздільними компонентами єдиного плану. Давос надає можливість представити це бачення світовим лідерам і закріпити його у конкретних домовленостях.
Мирні переговори з росією: чому крапки над “і” можуть розставити саме на форумі
Ще одна важлива для України тема, про яку говоритимуть у Давосі, швидше за все, не лише за лаштунками, це переговори про мир з президентом рф володимиром путіним.
І тут вже зараз у коаліції союзників України стався розкол.
Деякі лідери Західної Європи дедалі гучніше говорять про потребу залучити москву до діалогу. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон 6 січня заявив, що Париж працює над встановленням контактів із путіним “найближчими тижнями”.
А прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні підтримала цю ідею, запропонувавши призначити спеціального посланника ЄС для переговорів із кремлем.
Таку позицію розділив і новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який висловив сподівання на поступове “перезбалансування відносин ЄС із Росією”.
Ці заяви свідчать: у провідних столицях Європи формується запит на відновлення діалогу з москвою, навіть якщо міцний мир ще не досягнутий.
Водночас інший табір союзників рішуче заперечує проти передчасних поступок кремлю.
Велика Британія відкрито стала на заваді ідеї “раннього діалогу”. Глава МЗС Британії Єветт Купер 15 січня наголосила, що не бачить “жодних доказів, що Путін дійсно хоче миру”. За її словами, поки москва не продемонструє серйозної готовності припинити агресію, говорити з нею не на часі; натомість слід нарощувати військову допомогу Україні і тиск санкцій.
Аналогічної думки дотримуються країни Східної Європи та балтійські держави: будь-які переговори заради процесу лише легітимізують захоплення українських територій і дадуть Кремлю перепочинок.
Таким чином, у межах самого ЄС окреслилася лінія поділу: частина лідерів вважає за можливе сісти з путіним за стіл, інша частина вважає це небезпечним відхиленням від принципової лінії.
Наслідки домовленостей між союзниками на полях Давосу для України можуть стати неоптимістичними. Якщо впливові столиці ЄС почнуть схилятися до компромісів із Путіним, зростає ризик тиску на Київ погодитися на невигідні умови миру.
З іншого боку, жорстка позиція таких союзників, як Британія, Польща, країни Балтії та скандинавські держави, дає Україні дипломатичну підтримку. Їхній меседж зрозумілий: переговори з агресором можливі лише після зміни його поведінки, а не ціною односторонніх поступок.
Саме тому Давос-2026 для України стає не стільки економічним форумом, скільки випробуванням на міцність західної коаліції та на здатність Києва “зашити” безпеку й відбудову в один пакет.
Ключова інтрига зводиться до того, чи трансформується прагматизм Дональда Трампа на реальні безпекові зобов’язання, а не лише на інвестиційні обіцянки під майбутні контракти.
Паралельно Європа входить у фазу внутрішньої дискусії про допустимість діалогу з москвою, і результат цієї дискусії напряму визначатиме, чи посилиться тиск на Україну щодо компромісного миру, чи навпаки буде закріплена лінія на примус росії до зміни поведінки.
У підсумку, головний актив України на полях Давоса, це здатність нав’язати партнерам просту логіку: інвестиції працюють лише там, де є гарантії безпеки, а мир можливий лише там, де агресор позбавлений стимулів продовжувати війну. Якщо ці дві формули не будуть зафіксовані у конкретних рішеннях і документах, Давос ризикує увійти в новітню історію України гучними заявами, але слабкими реальними діями.