В Україні розкрили декілька резонансних медичних інцидентів, що похитнули віру в систему охорони здоров’я. Серед них – епізод з “ДокторомПі”, махінації з пересадкою органів та обвинувачення лікарів медзакладу “Odrex” у недбалому виконанні обов’язків.

Українська медична сфера тривалий час являла собою закриту спільноту, де внутрішні недоліки приховували за латинськими термінами, а професійна етика мала більше значення, ніж закон. Однак з плином часу виявилися імена, які змінили сприйняття лікаря з рятівника на суб’єкта кримінальних зведень. Дані випадки – це не просто перелік порушень, а хроніка того, як амбіції, ненаситність і відчуття безкарності руйнують найцінніше – право людини на життя і справедливість. Про найбільш відомі скандали в медичній галузі, читайте в статті УНН.
Послідовність згасання іміджу медика в очах громадськості починається з постаті майже легендарної – Андрія Слюсарчука, відомого як “Доктор Пі”. На початку 2010-х років Україна із захопленням спостерігала за “генієм”, який начебто знав напам’ять мільйони чисел і демонстрував незвичайні здібності в нейрохірургії.

Його запрошували на телевізійні ефіри, йому аплодували в університетських лекторіях, він отримував державні нагороди. Здавалося, країна отримала свого власного медичного обдарування.
Проте за яскравим зовнішнім виглядом ховалася брехня. Слідство встановило: Слюсарчук не мав належної медичної освіти. Незважаючи на це, він робив складні операції та “лікував” хворих. У 2014 році суд визнав його винним за фактом незаконної медичної діяльності та причетності до смерті двох пацієнтів: 50-річного чоловіка та трирічної дитини. Йшлося про недбалість, яка призвела до трагічних наслідків. Також у вироку були присутні шахрайство та фальсифікація документів.
Ця історія стала потрясінням не тільки через масштаб ошуканства, а через масштаб замовчування. Як система дозволила самозванцю роками оперувати, виступати на державному рівні та формувати імідж “суперлікаря”? Де були механізми перевірки дипломів, кваліфікації, допуску до практики?
Навіть після вироків і апеляцій справа не зникла з інформаційного простору: у 2024 році судові рішення щодо окремих епізодів знову викликали сплеск обговорень. Але незалежно від юридичних деталей, “Доктор Пі” залишився уособленням епохи, в якій харизма виявилася більш переконливою за професійну ліцензію.
Після Слюсарчука суспільство навчилося задавати питання. Проте віра вже була підірвана.
Михайло Загрійчук: тіньова трансплантологія
Коли здавалося, що межа медичної етики вже досягнута, країну вразив скандал у найболючішій сфері – трансплантології. У 2024 році правоохоронні органи повідомили про підозру ексзаступнику міністра охорони здоров’я Михайлу Загрійчуку та ряду інших медичних працівників. Згідно з версією слідства, йшлося про можливе втручання в інформаційну систему трансплантації та махінації з чергою на пересадку органів.

Трансплантація це галузь, де хворий буквально живе від дзвінка до дзвінка. Де родичі дають згоду на посмертне донорство, вірячи, що система справедлива. Де кожен протокол – питання життя і смерті.
Після вручення підозр Загрійчуку та його співучасникам, частина лікарень фактично припинила операції з посмертного донорства. Медики навіть не хотіли підписувати документи, побоюючись кримінальних ризиків. Галузь, яка роками завойовувала довіру, опинилася у стані паралічу. Пацієнти, які чекали на серце чи нирку, залишилися заручниками не лише хвороби, а й кризи довіри.
Після широкої медійної відомості цього кейсу в умах українців знову виникли легенди про “чорних трансплантологів”, і цього разу вони отримали справжні прізвища.
Віталій Русаков і Марина Бєлоцерковська: лікарі сумнозвісної Odrex
Якщо історія Слюсарчука була символом фальшивого генія, то “Справа Odrex” стала уособленням кризи довіри до приватної медицини. Поштовхом до публічного скандалу стала кончина у жовтні 2024 року одеського підприємця та забудовника Аднана Ківана. Останні півроку життя (з травня по жовтень 2024) він проходив лікування від онкології саме у приватній клініці “Одрекс”.
Після його смерті правоохоронці повідомили про підозру двом лікарям: завідувачу хірургічного відділення Віталію Русакову та лікарю-онкологу Марині Бєлоцерковській. Їм ставлять у провину ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до смерті хворого. На даний момент справа передана до суду для розгляду по суті.

Приморський районний суд Одеси продовжив обом лікарям запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Русакова також усунено з посади завідувача хірургічного відділення. А Бєлорківська звільнилася з Odrex та зараз працює в столичній клініці Denis, де наразі консультує онкохворих “зі знижкою” – замість 3331 грн потрапити на запис до скандального онколога можна за 2998 грн.
За інформацією Офісу Генерального прокурора, позиція слідства базується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. У повідомленні йдеться, що при наданні медичної допомоги пацієнту лікарі не забезпечили належного реагування на ознаки ускладнень та своєчасне лікування. Також відомо, що після оперативного втручання хворому не була призначена обов’язкова післяопераційна антибактеріальна терапія. Саме відсутність вчасних антибіотиків могла сприяти розвитку інфекційного процесу, який згодом перетворився на сепсис. Окрім того, слідство перевіряє інформацію щодо проведення процедур, які могли бути протипоказані на тлі системного запалення та тяжкого стану пацієнта. Зокрема йдеться про хіміотерапію, яку призначала Марина Бєлоцерковська.

Ця справа має ще й особистий аспект. За інформацією журналістів, Русаков був давнім товаришем родини Ківанів. Є інформація, що Ківан за життя робив Русакову цінні подарунки: квартиру з ремонтом і новеньке авто Lexus. Водночас сам Русаков після смерті свого пацієнта заявляв, що нібито не має відношення до його лікування.
Тетяна Крупа: білий халат як засіб торгівлі інвалідністю
Фінальним акордом у цій симфонії професійного цинізму стала справа Тетяни Крупи – керівниці Хмельницької МСЕК. Восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили у неї готівку на мільйони доларів. У публічному просторі з’явилися кадри пачок купюр, що лежали на ліжках, та відео, як частину грошей викидали просто з вікон.



Згідно з версією слідства, йшлося про незаконне збагачення та можливі махінації з висновками про інвалідність. У воєнний час це звучало особливо жорстоко. Поки одні втрачали здоров’я на фронті, інші, за підозрою правоохоронців, могли “купувати” статус і “косити” від армії.
МСЕК це система, яка визначає долю тисяч людей: пенсії, соціальні виплати, звільнення від служби. Коли вона перетворюється на інструмент заробітку, руйнується не лише медична етика, у суспільства руйнується уявлення про справедливість.
Скандал навколо Крупи став поштовхом для обговорень про ліквідацію або реформування МСЕК. Але головне – він закріпив у масовій свідомості образ лікаря як посадовця, що торгує рішеннями.
Чи можливе відновлення довіри до української медицини?
Ці історії – від фальшивого нейрохірурга до мільйонерки з МСЕК – створюють складний і болісний образ української медицини. У кожній з них є потерпілі: конкретні пацієнти, родини, які втратили близьких, люди, що чекали на трансплантацію, військові, для яких довідка означала долю.
Коли хворий заходить у кабінет лікаря, він приносить із собою не лише історію хвороби, а й віру в професіоналізм і чесність. Кожен гучний скандал забирає частину цієї віри. Поки суди ставлять крапки в конкретних справах, суспільству доводиться відповідати на більш складне питання: чи зможе білий халат знову стати символом захисту, а не підозри? Бо медицина без довіри – це система без імунітету.
